Володимир ВОЛКОВСЬКИЙ
http://risu.org.ua
Коли заходиш до сучасного ВНЗ або береш участь у якій-небудь українській науковій конференції, коли читаєш статті сучасних вчених, підручники із якихось наук, або сам навіть заходишся, щоб написати щось наукове, але найбільше – коли дивишся на сучасні реалії української науки, починаючи від студентських років, закінчуючи міжнародними конференціями або НДІ, задаєшся питанням – а що власне між усім цим є наукою?
Між прагматикою потреби здобуття вищої освіти, внутрішньою логікою ієрархічної системи Міністерства освіти і науки, субординацією різноманітних чинів та посад, який наче відсилають до якогось наукового статусу, - де серед усіх пертурбацій перебуває власне наука? Чи є наукою певна діяльність із пізнання дійсності, поняття про яке можна відшукати у словнику – але яким чином це визначення відноситься до поважних чинів у смокінгах, що сидять у конференційній президії, до студентів, що переймаються, як скоріше здати іспит із якоїсь дисципліни, викладачів, які стурбовані тим, як вичитати власний предмет, забезпечити більш-менш задовільний рівень балів у студентів, при цьому задовольнити вимоги кафедр, деканатів, ректоратів, і своїх колег? Чим стосується така система одностороннього звязку, у якій кожен діяч має власну прагматику, яка далека від мети суто наукової, науки як явища духу, як діяльності людського пізнання? Як вимога обєктивності та безсторонності науковця, примат цінності знання, може бути реалізований в системі, де твій науковий статус, який дає можливість впливати на розвиток науки, вимірюється інституційними етапами інтеграції до «академічного співтовариства» через визначені обмежені акти ініціації науковця – написання диплома, дисертації тощо? Зрештою, як принцип всезагальної рівності перед істиною та незламна першість наукової правди може реалізуватися, коли треба пройти ці тривалі етапи ініціації у громаді багатьох науковців, котрі мають певні власні позанаукові упередження і побажання, не завжди будучи еталоном лицаря науки, і коли вчений опиняється перед колізією – висловити істину за його переконанням а чи не суперечити впливовій особі професора, який завдяки академічній інституціональній системі має владу над твоїм подальшим науковим життям?
Комментариев нет:
Отправить комментарий