Семинар в КБИ по философии богословского образования

17 февраля 2011 г. в Киевском библейском институте в рамках повышения квалификации преподавателей учебных заведений ЕААА состоялся семинар по философии богословского образования. На семинаре присутствовало семь преподавателей Института. См. фоторепортаж http://goo.gl/Tcuos. Семинар проводил координатор Ресурсно-исследовательского центра ЕААА Тарас Дятлик.

В рамках интеграции евангельского богословского образования и Болонского процесса (http://www.eua.be "European University Association" & http://tuning.unideusto.org "Tuning: Educational Structures in Europe") во время семинара были рассмотрены следующие темы :

• Пайдейя - мировоззрение, система ценностей и практические навыки - как целостная модель формирования портрета выпускника посредством преподаваемых дисциплин. Таким образом, на преподавателя возлагается ответственность за формирование не столько базы знаний студента, сколько его качеств и компетенций в соответствующей области знаний, а также оказание духовной помощи для его преобразования в характер Иисуса Христа.


• Дескрипторы первого цикла (т.е. бакалавриата), как способности выпускников после завершения обучения:
  (1) демонстрируют знание и понимание цикл изучаемой дисциплины; полученные знания являются основой для профессиональной деятельности, саморазвития, и стимулом дальнейшей учебы, для завершения первого цикла;
  (2) могут применять свои знания и понимание с точки зрения профессионального подхода к своей деятельности, проявлять компетентность и демонстрировать выстраивание убедительной аргументации при решении проблем, лежащих в рамках области образования;
  (3) обладают способностью сбора и интерпретации необходимых данных в своей области знаний, чтобы формулировать суждения по различным проблемам;
  (4) могут сообщать и наглядно представлять информацию, идеи, проблемы и их ршения не только специалистам, но и неспециалистам;
  (5) способны развивать и формировать умения и навыки, которые будут необходимы для самообразования и продолжения учебы на магистратуре.


• Общие и предметные компетенции для первого цикла. В общие входят такие компетенции как
  (1) инструментальные (когнитивные, методические и технические),
  (2) межличностные (коммуникативные) и
  (3) системные (т.е. целостное понимание явлений и процессов, способность планировать изменения).


• Наиболее важные предметные компетенции для первого цикла:
  (1) демонстрировать знакомство с основами и историей дисциплины,
  (2) сообщать полученные базовые знания в сфере своей специализации,
  (3) контекстуализировать и интерпретировать новую информацию,
  (4) демонстрировать понимание общей структуры дисциплины и связей между ее элементами,
  (5) демонстрировать понимание методов критического анализа и формирования теорий и использовать методы критического анализа.


• Также кратко была рассмотрена 7-уровневая Болонская система оценки знаний и навыков, основанная на оценивании не столько уровня знаний, сколько уровня компетенций и способностей студента.

В конце семинара ведущий и преподаватели провели небольшой практикум по интеграции программы "бакалавр пасторского служения" (в качестве условного примера), начиная с миссии учебного заведения, через формирование блоков дисциплин и системы пререквизитов, и заканчивая различными видами взаимосвязанности между предметами в рамках блоков и всей программы в целом.

Краткая справка о КБИ

Киевский Библейский институт (КБИ) был основан в марте 1993 г. Союзом христиан веры евангельской Украины, и 22 апреля того же года зарегистрирован в Совете по делам религий при Кабинете министров Украины как высшее учебное заведение Союза ХВЕ Украины. КБИ предлагает обучение по специальностям "пасторское служение" (3-годичная очная и 4-годичная очно-заочная программы), "христианская педагогика" (3-годичная очная и 4-годичная очно-заочная программы), "женское служение" (2,5-годичная очно-заочная программа) и "миссионерское служение" (2,5-годичная очно-заочная программа). В настоящее время ректором КБИ является Манелюк Сергей Владимирович, проректором по учебной части - Нечипорук Алла Васильевна. Больше информации об Институте см. http://kbi.org.ua.

Минобразования Украины упразднит возможность получить диплом магистра заочно

Уже в следующем году Министерство образования и науки, молодежи и спорта Украины собирается продолжать реформировать систему образования в Украине. На этот раз в ведомстве решили взяться за высшую школу.

"Государство не вынесет такой нагрузки на высшую школу – 883 ВУЗа, - отметил Дмитрий Табачник интервью одному из украинских каналов. – В следующем году будет проведена очень серьезная оптимизация сети учебных заведений. В небольших областных центрах, где существует шесть, восемь, девять государственных университетов, должны самостоятельно разработать модель (объединения – ред.) и стать одним или двумя мощными профильными региональными учебными заведениями".

Кроме того, в Минобразования опять вернулись к идее отмены возможности получить диплом магистра заочно. В ведомстве ссылаются на требования Болонского договора в Украине.

"Мы будем реформировать магистратуру и аспирантуру таким образом, чтобы магистры учились в нескольких десятках передовых университетов, - заявил министр образования. – Если человек получил диплом бакалавра в Луцке, Чернигове, Черкассах или Тернополе, желательно, чтобы в магистратуру он ехал в профильный вуз во Львове или Днепропетровске. Ведь качество подготовки специалиста в большей мере определяется качеством научной школы, традицией, уровнем преподавания".

http://www.osvita.org.ua

Впровадження Болонського процесу

Процеси європейської інтеграції дедалі сильніше впливають на таку важливу сферу життя українського суспільства, як освіта. Болонський процес в Україні офіційно розпочався 19 травня 2005 року із підписанням декларації на Бергенській конференції. Тепер справа стоїть за національним та інституційним рівнем його впровадження.

На сьогодні 45 європейських країн включно з Україною підписали Болонську декларацію, яка наголошує на необхідності європейської співпраці у забезпеченні якості вищої освіти, підвищенні якості підготовки фахівців, зміцненні довіри між суб'єктами освіти, мобільності, сумісності систем кваліфікацій, посиленні конкурентоспроможності Європейської системи освіти.

Цілі варті досягнення, проте, на думку ректора НТУУ "КПІ" М.З.Згуровського (яку він висловив у своїй статті "Болонський процес – структурна реформа вищої освіти на європейському просторі"), існує значна кількість проблем української вищої освіти у контексті Болонського процесу:

• Надлишкова кількість навчальних напрямів і спеціальностей, відповідно 76 та 584. Кращі ж світові системи вищої освіти мають у 5 разів менше.
• Недостатнє визнання у суспільстві рівня “бакалавр” як кваліфікаційного рівня, його незатребуваність вітчизняною економікою. Як правило, прийом до вузу ми здійснюємо не на бакалаврат, а на спеціальність.
• Загрозлива у масовому вимірі тенденція до погіршення якості вищої освіти, що наростає з часом.
• Збільшення розриву зв'язків між освітянами і працедавцями, між сферою освіти і ринком праці.
• Невиправдана плутанина у розумінні рівнів спеціаліста і магістра. З одного боку, має місце близькість програм підготовки спеціаліста і магістра, їхня еквівалентність за освітньо-кваліфікаційним статусом, а з іншого – вони акредитуються за різними рівнями, відповідно за III і IV.
• Ми змирилися з нехтуванням передовими науковими дослідженнями у закладах освіти, які є основою університетської підготовки. Наша система наукових ступенів складна у порівнянні з загальноєвропейською, що ускладнює мобільність викладачів і науковців в Європі.
• Неадекватно до потреб суспільства і ринку праці вирішується доля такої розповсюдженої ланки освіти, як технікуми і коледжі, це при тому, що їхня чисельність в державі у чотири рази більша, ніж ВНЗ III та IV рівнів акредитації разом узятих.
• Відійшла в минуле колись добре організована для централізованої економіки система підвищення кваліфікації та перепідготовки. Нової системи, що задовольняла б потреби ринкової економіки, в Україні не створено. Тому дуже важливий загальноєвропейський принцип “освіта через усе життя” поки що в умовах нашої держави не може бути в повній мірі реалізований.
• Університети України не беруть на себе роль методологічних центрів, новаторів, піонерів суспільних перетворень, за якими має йти країна. Рівень автономії ВНЗ у цих питаннях значно нижчий від середньоєвропейського. Не виконують роль методологічних керманичів заклади освіти, що мають статус національних, у той час, коли їхня кількість досягла близько 40% від загальної кількості ВНЗ III та IV рівнів акредитації.

http://www.osvita.org.ua

Дипломи Острозької академії визнаватимуть в Європі

Національний університет «Острозька академія» прийняли до Європейської асоціації університетів (ЄАУ), яка об’єднує понад 800 провідних університетів Європи. Відтепер академія реалізовуватиме спільні проекти з цими університетами, розраховує на додаткове фінансування, і найголовніше — дипломи випускників академії визнаватимуть в Європі.

— Ми йшли до цього три роки, протягом яких ЄАУ проводила моніторинг усіх напрямів нашої діяльності — від навчального процесу до наукових досліджень та викладацького складу, - розповідає ректор Острозької академії Ігор Пасічник. — Для того, щоб нас прийняли в асоціацію, потрібні були рекомендації трьох провідних університетів — членів ЄАУ. Не без труднощів ми їх отримали — від Варшавського, Мадридського та Вільнюського університетів.

Ця подія має вагоме значення не лише для нас, для Рівненського регіону, жоден вищий навчальний заклад якого досі не був членом ЄАУ, а й для всієї держави, адже тепер ми отримали можливість брати участь у міжнародному рейтингу вищих навчальних закладів.

Окрім того, членство в ЄАУ передбачає співпрацю на всіх рівнях — обмін з провідними університетами Європи досвідом, навчальними програмами, студентами та викладачами, можливість фінансування наших проектів за рахунок коштів фондів ЄАУ. Відтепер дипломи випускників Острозької академії визнають в Європі, і вони можуть продовжити навчання в найкращих ВНЗ світу.

Для навчального закладу такий статус також дасть можливість отримувати інформацію про події, тенденції та політичні питання, пов’язані з європейською вищою освітою та науковими дослідженнями. Крім цього,Острозька академія отримає доступ до обмеженої членської зони та членських каталогів, буде брати активну участь в заходах і проектах ЄАУ — конференціях, навчальних семінарах, інституційних оцінках.

Дарина ГУЗЕНКОВА.
http://www.rivnepost.rv.ua

МОН предоставило для обсуждения проект Закона Украины "О высшем образовании"

http://www.osvita.org.ua

Текст жирным выделен мною. Т”Д

На официальном веб-сайте Министерства образования и науки Украины для обсуждения размещен проект Закона Украины "О высшем образовании" (новая редакция). Об этом сообщает пресс-служба МОН Украины.

Проект подготовлен с целью приведения законодательства Украины в сфере высшего образования к требованиям Болонского процесса, к которому Украина присоединилась в мае 2005 года; создания более благоприятных условий и расширения доступа к получению высшего образования гражданами Украины и реализации нормативно-правовых принципов государственной политики в направлении деятельности высших учебных заведений.

Как отмечено в Письме "Относительно проекта Закона Украины "О высшем образовании", проект новой редакции Закона Украины "О высшем образовании" (новая редакция), по сравнению с действующей, учитывает современные параметры развития высшего образования. В частности, в законопроекте более точно определена сфера действия Закона, в частности, отмечено, что права государственного высшего учебного заведения, предусмотренные данным Законом, которые определяют его автономию, не могут быть ограничены другими законами. Расширение автономии высших учебных заведений определенно как главный принцип государственной политики в отрасли высшего образования. Предусмотрены институционные, академические и финансовые принципы автономии высших учебных заведений.

В Проекте увеличен срок обучения по образовательно-квалификационному уровню магистра до 1,5-2 лет, а в аспирантуре по образовательно-научному уровню доктора философии с трех до четырех лет. Установлен срок обучения в докторантуре по образовательно-научному уровню доктора наук - три года.

Проект определяет типы высших учебных заведений - университет, академия, колледж, профессиональный колледж - и количественные параметры относительно их создания и требования относительно реализации образовательно-профессиональных программ разных уровней. Проектом ликвидированы уровни аккредитации (І-ІV) высших учебных заведений и аккредитация высшего учебного заведения в целом.

Скачать документ в doc-формате с сайта МОН Украины.

Скачать документ в pdf-формате.

Выдвинута инициатива о создании международного агентства по качеству в православном образовании

http://www.bogoslov.ru

27-28 сентября 2010 года в Православной духовной семинарии г. Йоэнсуу (Финляндия) состоялся международный семинар, посвященный вопросам обеспечения качества в православном богословском образовании.

В семинаре приняли участие первый заместитель Председателя Учебного комитета Русской Православной Церкви архимандрит Кирилл (Говорун), директор Православной академии Крита д-р Константин Кенанидис, профессор литургического богословия св-Владимирской семинарии в Нью-Йорке Павел Мейендорф, доцент Хельсинского университета Сеппо Лейсти, преподаватель православного систематического богословия в университете Восточной Финляндии Пекка Метсо и ректор Православной духовной семинарии в Йоэнсуу протоиерей Рауно Пиетаринен, который был организатором семинара.

Целью семинара было обсуждение проекта руководства по обеспечению качества и развития православной семинарии, подготовленного Православной духовной семинарией г. Йоэнсуу. В ходе заседания архимандрит Кирилл презентовал участникам проект новой системы духовного образования, разработанный Учебным комитетом Русской Православной Церкви. Проф. Павел Мейендорф рассказал о системе аккредитации и обеспечения качества богословского образования в св-Владимирской семинарии. Протоиереем Рауно Пиетариненом было представлено руководство по обеспечению качества и развития православной семинарии г. Йоэнсуу.

После этого состоялась дискуссия, в ходе которой архим. Кирилл предложил создать независимое международное агентство по обеспечению качества в православном образовании. Среди задач такого агенства была бы разработка методологий по повышению уровня образования в православных духовных учебных заведениях во всем мире, создание стандартов качества в православном богословском образовании, а также аккредитация высших православных учебных заведений в соответствии с выработанными стандартами. Данное предложение нашло полную поддержку со стороны участников семинара. Было решено создать рабочую группу по организации такого агентства, которая должна провести свою первую встречу в апреле 2011 года в Православной академии Крита.

Участники семинара приняли еще ряд рекомендаций для повышения качества православного богословского образования. В частности, ими была отмечена необходимость разработки и принятия духовными учебными заведениями стратегических планов развития. Успешным примером этого является стратегический план развития св-Владимирской семинарии. Участники семинара согласились, что было бы желательно провести обучающий семинар по разработке стратегических планов для православных духовных учебных заведений. Было отмечено, что в области духовного образования желательным является применение последних знаний в области управления, в том числе управления качеством, так как это позволит оптимизировать работу учебных заведений Церкви. Одновременно, в качестве важнейшего элемента богословского образования было отмечено духовное воспитание студентов. Этот элемент, по рекомендации участников семинара, должен получить достойное место в стандартах качества православного богословского образования.

Участники семинара согласились, что меры по повышению и стандартизации качества в духовном образовании будут способствовать созданию единого пространства православного духовного образования, внутри которого будут облегчены процедуры взаимного признания, процессы обмена студентами, преподавателями, а также методическими и дидактическими ресурсами.

Recommendations of the International Workshop on Quality in Orthodox Theological Education

Joensuu, Finland September 27-28th, 2010

After discussing the specific open questions and ongoing plans in our own countries and in the Orthodox churches in general, and after discussing the Finnish case “Quality manual for teaching and development at the Orthodox Seminary (of Joensuu)”, we would like to state the following:

1. A high–level, realistic strategic plan covering all aspects of the arranging and provision of education, including a quality control programme / quality accrediting system is an absolute prerequisite for any seminary or faculty having the responsibility of arranging Orthodox theological education. This plan should be revised on a regular basis.
2. The availability of an accrediting organ having specific know-how and experience of Orthodox theological education is a prerequisite for guaranteeing the quality of a seminary / faculty.
3. A quality profile in Orthodox theology should be developed as a joint international enterprise using the best available expertise as a model. We strongly recommend that criteria for spiritual formation should be included in this profile.
4. We find that the Orthodox churches are at different stages concerning the development of quality assurance in their theological education. We recommend that an international agency be created to support those churches which are willing to participate in a quality development programme. That agency should be responsible to the theological institutions concerned.
5. A case such as the “Quality manual for teaching and development at the Orthodox Seminary (of Joensuu)” creates useful models and material for enhancing the quality of Orthodox theological education at the local level. Such models can solve local problems and exploit local resources following the guidelines of a general quality profile for the Orthodox churches.
6. There is a need to increase our knowledge of quality assurance and project management. Very powerful models of Total Quality Management are available in the commercial world, but when implementing these we strongly recommend that Orthodox churches employ and develop models which comply with the mission of the church.
7. We need to learn about the experience of the Association of Theological Schools in the United States and Canada regarding quality and ways of accrediting quality.
8. We will endeavour to establish a pan-Orthodox quality assurance agency through a joint project arranged by the institutions participating in this workshop. The agency will be based in the Orthodox Academy of Crete and the activity will be directed by Dr Konstantin Kenanidis. A project plan will be available for participants in October and the first workshop will take place at the OAC, Crete, on 5-7th April, 2011. The participants will represent Orthodox theological institutions and experts, with observers from the ATS, the EU / Bologna Process and Catholic theological institutions. The Agency will address the questions raised in these “Recommendations” and similar issues that would be useful with respect to quality assurance in the participating institutions. These ought to include capacities for counselling and accrediting theological institutions and a capacity for developing guidelines and guides for quality assurance.
9. We feel that many advantages will be achieved by implementing this plan, including the mutual recognition of degrees awarded by theological institutions, a viable exchange programme for students and academic personnel, new professional career choices for Orthodox theologians, closer partnership between the theological institutions and increased unity within Orthodoxy.

Joensuu, 28th September 2010

Very Rev. Archimandrite Cyril Hovorun, Vice-Chairman of the Educational Committee of the Russian Orthodox Church
Dr Konstantinos Kenanidis, Director of the Orthodox Academy of Crete (OAC)
Docent Seppo Leisti (retired), consultant to the Seminary project
Mr Pekka Metso, Lic.Th., Lecturer in Systematic Theology, University of Eastern Finland
Professor Paul Meyendorff, Professor of Liturgical Theology, St. Vladimir’s Orthodox Theological Seminary
Very Rev. Rauno Pietarinen, M. Div., Rector of the Orthodox Seminary, Finland

Success in doctoral education: EUA-CDE prepares new recommendations on reform

September 30, 2010
http://www.eua.be

Five years after the Salzburg Principles were launched as the foundation for the reform of doctoral education in Europe, the EUA Council for Doctoral Education (EUA-CDE) has been gathering information about the experiences of Europe’s universities in establishing doctoral schools and structured programmes.

Throughout 2010, the EUA-CDE has, through its ‘Salzburg II Initiative’, been consulting its 185 members through focus groups, one-day meetings and workshops to see how the Salzburg principles have been implemented. At the Annual Meeting in Berlin in June, the preliminary results were discussed by universities and other stakeholders from 36 countries.

The results of these discussions confirmed the value of the original Salzburg Principles, but add some valuable new ‘clues for success’ as well as defining obstacles for universities to continue reforming their doctoral education.

The ‘clues for success’ concern a wide range of issues, ranging from research capacity to quality assurance, but converge on three major points where there is large consensus among Europe’s universities.

Firstly, the doctorate is (and should be) based on original research; structures are to be seen as tools for institutional responsibility for providing a high-quality, inclusive research environment. It is important for universities to build on a critical mass of research to sustain doctoral education. This also means that doctoral education is profoundly different from the first and second cycles.

Secondly, the individual aspect of doctoral education has been stressed. As researchers, doctoral candidates all have highly individual paths, because good research does not follow a straight and predictable course. The same applies to researcher careers; doctorate holders occupy very different positions, where their research mindset is highly valuable. Doctoral education must give ample space for and support to this individual development.

Thirdly, European universities have been the main driver of the reforms and can well be said to be at the forefront of doctoral education globally. It is important to take note of the progress made by universities and give them the autonomy necessary to continue developing doctoral education.

The collected recommendations from Salzburg II will be put to the European Rectors’ Conferences that constitute the EUA Council at their forthcoming meeting prior to the EUA Annual Conference in Palermo.

Французько-українські партнерські магістерські програми

Посольство Франції відкриває конкурс проектів створення та/чи розвитку "Французько-українських партнерських магістерських програм". Цей проект має на меті сприяти активізації, розвитку та упорядкуванню університетських партнерських зв'язків України і Франції. Конкурс проводиться за підтримки Міністерства вищої освіти і науки та Міністерства закордонних і європейських справ Франції, а також Міністерства освіти і науки України.

Заявку на участь необхідно подати до 20 вересня 2010 р.:

• до Міністерства вищої освіти і науки Франції, для французьких ВНЗ;
• до Міністерства освіти і науки України, для українських ВНЗ.

Тільки ті заявки, які буде подано двома партнерами(французьким та українським) до відповідних міністерств їх країн, буде прийнято до розгляду.
Ви зможете знайти деталі та умови конкурсу на сайтах:

• в Україні: http://www.mon.gov.ua/international/ogolosennya_anketa.zip
• у Франції: http://www.enseignementsup-recherche.gouv.fr/cid51833/appel-a-projets-de-masters-en-partenariat-franco-ukrainien.html

Контактна особа: Гійом Колен, Аташе з університетського та наукового співробітництва Посольства Франції.

http://tempus.org.ua/

Болонский процесс и сопоставимость программ, дипломов и квалификаций высшего образования

Болонский процесс вывел регулирование системами высшего образования за рамки национальных границ государств и установил целый ряд требований и критериев для национальных систем, приведшие к необходимости реформирования традиционных систем регулирования, как по форме, так и по содержанию.

При этом в каждой национальной системе проекция этих требований и критериев осуществляется по-своему в зависимости от характера традиционного механизма регулирования национальных систем. Как известно, механизмы регулирования можно с определенной степенью условности подразделить на те, где доминирует государственное регулирование (Франция, Испания), те, где доминирует рыночное регулирование (Великобритания) и те, где регулирование осуществляется в рамках так называемой либеральной модели, когда государство «закрепляет» те решения, которые вырабатываются заинтересованными сторонами (Скандинавские страны). Одновременно существуют и смешанные модели (Германия), когда решения вырабатываются заинтересованными сторонами, а финансирование предоставляется государством.

В целом, в ситуации растущей диверсификации рынков образовательных услуг, с одной стороны, и глобализационных и интеграционных процессов — с другой, наблюдается определенная конвергенция систем с точки зрения целеполагания и механизмов, обеспечивающих достижение поставленных целей и задач. Одновременно формы «приведения» этих механизмов в действие различаются в силу традиций и культурной парадигмы той или иной страны.

Как известно, в Болонской декларации сформулированы основные цели и задачи в области обеспечения сопоставимости, сравнимости и гармонизации национальных образовательных систем высшего образования в странах Европы. Корни провозглашенных в Декларации подходов уходят в Великую хартию университетов (Болонья, 1988) и Сорбоннскую декларацию (Париж, 1998).

Общий вектор Болонского процесса направлен на сохранение культурного богатства и языкового разнообразия Европы, основанного на разнообразии национальных традиций, и содействие развитию инновационного потенциала Европы и ее социальному и экономическому прогрессу посредством усиления сотрудничества между европейскими высшими учебными заведениями.

В Болонской декларации указаны 6 основных задач, решение которых должно способствовать формированию единого пространства высшего образования в Европе. Читать дальше…

SIRUS project: Experts debate institutional lifelong learning strategies

The second meeting of the 29 universities participating in the “Shaping Inclusive and Responsive University Strategies – SIRUS” project, took place in Lille on 3-4 June 2010. At this meeting the universities presented the SWOT analyses they had conducted on their institutional lifelong learning strategies.

The results of these discussions will feed into the revised institutional lifelong learning strategies that each participating university is currently drafting.

During the plenary sessions, participants had the opportunity to listen to and discuss with renowned international experts. Professor Liz Thomas (Edge Hill University, UK) spoke on “Embedding widening participation and lifelong learning into institutions”, while Professor Maria Slowey (Dublin City University, Ireland) made the case for “Strengthening the provision of university level continuing education” and HE expert Sybille Reichert highlighted the “Universities’ regional engagement.”

More information on the SIRUS project can be found on the project website.

http://www.eua.be

Докторська освіта та права докторантів: європейський досвід

Докторська освіта, яку ще називають третім циклом освіти – за аналогією до першого (бакалаврського) та другого (магістерського) освітніх циклів – ввійшла до складу пріоритетів Болонського процесу відносно недавно, у 2003 році.

Від початку об’єктами Болонської реформи були лише перший та другий освітні цикли, і вже пізніше прийшло усвідомлення того, що процес підготовки науковців мусить належати до пріоритетів освітньої реформи в Європі та в усьому світі. Адже суспільство, економіка якого базується насамперед на новому знанні та його застосуванні, має високо цінувати саме молодих науковців – авторів оригінальних наукових ідей та теорії, а також шляхів грамотного та кваліфікованого практичного втілення цих теорій.

Відтак у Берлінському комюніке 2003 року міністри освіти країн Болонської реформи вперше заговорили про реформу та вдосконалення третього освітнього циклу та про органічну взаємодію Європейського простору вищої освіти і Європейського дослідницького простору.

Проте хоч яким важливим та позитивним є факт визнання важливості докторської освіти на найвищому міжнародному рівні, головним поштовхом до вдосконалення третього освітнього циклу мусило бути усвідомлення цієї необхідності самими докторантами та їхня готовність до репрезентації своїх прав на національному та загальноєвропейському рівнях.

У 2001 році, під час головування Швеції в Євросоюзі, у шведському місті Уппсала зустрілися представники національних організацій молодих вчених і дійшли згоди в тому, що назріла необхідність створення так званої «парасолькової», всеєвропейської  організації молодих вчених, котра являла б собою мережу відповідних національних організацій.

І 2 лютого 2002 року в іспанському місті Жірона була створена Європейська рада докторантів та молодих вчених Євродок (The European Council for Doctoral Students and Young Researchers, EURODOC). У 2005 році в Брюсселі їй було надано статус міжнародної неприбуткової організації, а в 2007 році Євродок офіційно отримав партнерський статус у межах так званої Болонської виконавчої групи (Bologna Follow-Up Group) і відтак можливість брати участь у розробці та коригуванні положень щодварічних міністерських комюніке.

Можна сказати, що одночасність організаційного оформлення Євродоку та визнання пріоритетності докторської освіти міністрами країн Болонського процесу (відповідно, 2002 та 2003 роки) вказує на подібність у міркуваннях і прагненнях законодавчих діячів та самих науковців.

Станом на сьогодні членами Євродоку є 32 національні організації молодих вчених, переважно це організації саме країн Євросоюзу. В цілому до складу Євродоку може увійти організація докторантів будь-якої країни світу – ця організація мусить бути як неформально, так і офіційно оформленою, і мати прагнення покращити науковий рівень та організаційні умови роботи докторантів у своїй країні, а також сприяти поглибленню комунікації між ними.

Окрім того, частиною Євродоку є також спостерігачі – представники країн, котрі взагалі або ж на даний момент не мають оформлених організацій молодих науковців. Спостерігачі щороку, або й частіше, беруть повноцінну участь у зборах та заходах Євродоку, проте не мають права голосу на щорічній загальній зустрічі, упродовж якої обирається керівництво організації.

На сьогоднішній день спостерігачами Євродоку є молоді науковці з Білорусії, Сербії, Туреччини, Румунії та України. Водночас національні організації таких країн, як Вірменія, Грузія, Естонія, Латвія, Литва є членами Євродоку.  

Чотири основні напрямки роботи Євродоку такі:

• репрезентація інтересів докторантів та молодих учених на загальноєвропейському    рівні в питаннях освіти, дослідницької роботи та кар’єрного розвитку;
• підвищення якості докторських програм та стандартів науково-дослідницької   діяльності;
• сприяння інформаційному обмінові між молодими дослідниками, участь у розробці та вдосконаленні освітньої політики;
• встановлення та зміцнення контактів між національними організаціями докторантів.

Для отримання об’єктивної інформації про умови навчання та роботи докторантів на сьогоднішній день Євродок спільно з Міжнародним центром з дослідження вищої освіти при університеті міста Кассель (InternationalCenterforHigherEducationResearch, INCHER) провів опитування докторантів з 31 країни, серед яких Австрія, Бельгія, Білорусь, Болгарія, Грузія, Данія, Естонія, Іспанія, Латвія, Литва, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Росія, Словаччина, Фінляндія, Франція, Швеція та Україна.

Дослідження проводилося з грудня 2008 року по травень 2009 року. Протягом цього часу на запропоновані питання стосовно соціального статусу, умов роботи, академічного керівництва, мобільності та кар’єрних перспектив молодих учених відповіло 8 900 осіб.

Керівники дослідження прагнули, зокрема, встановити, до якої міри університети при підготовці докторантів враховують положення Європейської хартії дослідників (European Charter for Researchers), прийнятої Європейською Комісією у 2005 році. У хартії ішлося, зокрема, про те, що докторанта слід розглядати не як студента, а саме як молодого професіонала-дослідника, якому мають бути надані відповідні соціальні гарантії, заробітна платня та право академічної мобільності. Ставлення до докторанта як до студента не є проблемою виключно країн Східної Європи: подібне відношення до молодих науковців зберігається і в країнах, котрі нині є членами ЄС, таких, як Італія, Чехія, Словаччина, Болгарія, Латвія, Литва, Естонія.

Лише 20% опитаних у межах дослідження докторантів працюють в університетах на основі укладеного контракту. Третина респондентів ствердно відповіла на питання, чи повністю університет покриває їм витрати на академічну мобільність і визнає згодом результати наукової роботи за межами батьківщини.

Також дослідження виявило істотну різницю між Західною та Східною Європою в аспекті мобільності – у Східній Європі далеко не завжди академічна мобільність вважається нормою в процесі підготовки докторантів.

Євродок проводить щорічні тематичні конференції, на які запрошуються представники національних організацій та зацікавлені спостерігачі, а також представники Європейської Комісії та Європейської асоціації університетів.

Цьогорічна конференція мала назву «Зв'язок між Європейським простором вищої освіти та Європейським дослідницьким простором: критичний аналіз та перспективи»; вона відбулась 11 – 15 травня 2010 року у Відні, Австрія. У конференції взяли участь 200 докторантів із 35 країн світу, а також представники Європейської Комісії Петер ван дер Хійден та Штефан Херманс, голова Ради з питань докторської освіти Європейської асоціації університетів Томас Йоргенсен, представниця Ліги європейських дослідницьких університетів Катрін Маес.

Упродовж конференції були презентовані результати проведеного Євродоком дослідження; відбулася робота тематичних груп за всіма аспектами опитування: кар’єрні перспективи докторантів, фінансування, академічна мобільність, гендерні аспекти докторського навчання.

На конференції представники Єврокомісії, ЄАУ та цьогорічного керівництва Євродоку цілком погодилися в тому, що докторантові має бути наданий статус молодого професіонала та відповідні до цього статусу умови роботи, соціальний захист і фінансова винагорода.

Учасники конференції визнали, що лише попередній діалог між представниками національних організацій докторантів та законодавчими діячами може забезпечити ефективність та адекватність політики ЄС в галузі докторської освіти.

Ганна Протасова,
спеціально для Європейського освітнього порталу

Матеріали за темою:

http://www.eurodoc.net/ - сайт організації

http://www.eurodoc.net/files/Eurodoc2010_PostRelease.pdf - прес-реліз конференції

http://www.universityworldnews.com/article.php?story=20100314084823156 – стаття на сайті "University World News"

Annual EUA-CDE Meeting seeks to define future direction of European doctoral education, Free University Berlin, Germany (4-5 June 2010)

Doctoral education is among the most dynamic areas of higher education and research in Europe. As the latest Trends 2010 report has shown, half of Europe’s universities have now established dedicated doctoral schools, an increase of 20% in just over two years.

Doctoral schools are now becoming the norm for delivering doctoral education. At the same time, doctoral education is of crucial importance for the development of Europe’s knowledge economy. Not only is there a growing need for researchers, but PhD holders are increasingly entering management positions (outside of academia) in business and administration.

The Annual Meeting of the EUA Council for Doctoral Education will bring together those directly involved in this process: heads of doctoral schools, vice rectors and other university leaders as well as stakeholders from the European and national contexts.

It is an opportunity to share experiences and set the direction for the future of doctoral education. The outcomes of the Annual Meeting will form the basis for a common vision for doctoral education by Europe’s universities, building on the Salzburg Principles that have been the foundation of today’s reforms.

Visit the event website to register today.

http://www.eua.be

26 украинских университетов, которые вошли в Болонский клуб (European University Association)

Donetsk National University
Donetsk l Ukraine l http://www.dnu.donetsk.ua
Individual full member

Donetsk National University of Economics and Trade
Donetsk l Ukraine l www.donduet.edu.ua
Individual full member

Kharkiv National University of Economics
Kharkiv l Ukraine l http://www.hneu.edu.ua
Individual full member

Kiev National University of Technology and Design
Kyiv 11 l Ukraine l http://www.knutd.com.ua
Individual full member

Kremenchuk Mykhailo Ostrogradskyi State Polytechnic University (KMOSPU)
Town of Kremenchuk l Ukraine l http://www.polytech.poltava.ua
Individual full member

Luhansk Taras Shevchenko National University
Luhansk l Ukraine l http://www.lnpu.edu.ua
Individual full member

Lutsk National Technical University
Lutsk LutskVolyn region l Ukraine l http://www.lutsk-ntu.com.ua
Individual full member

Lviv Polytechnic National University
Lviv l Ukraine l http://www.lp.edu.ua
Individual full member

National Pedagogical Dragomanov University
Kyiv l Ukraine l http://www.npu.kiev.ua
Individual full member

National Polytechnic University of Odessa (NPUO)
Odessa l Ukraine l http://www.ospu.odessa.ua
Individual full member

National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute" (NTU "KhPI")
Kharkiv l Ukraine l http://kpi.kharkov.ua
Individual full member

National Technical University of Ukraine
Kyiv l Ukraine l http://www.ntu-kpi.kiev.ua
Individual full member

National University of Kyiv-Mohyla Academy
Kyiv l Ukraine l http://www.ukma.kiev.ua
Individual full member

Odessa Maritime University
Odessa l Ukraine l http://www.osmu.odessa.ua
Individual full member

Odessa National Academy of Food Technologies
Odessa l Ukraine l http://www.osaft.odessa.ua/
Individual full member

Odessa National Academy of Law (ONAL)
Odessa l Ukraine l http://ogua.tenet.odessa.ua
Individual full member

Odessa National I.I. Mechnikov University
Odessa l Ukraine l http://www.onu.edu.ua
Individual full member

Petro Mohyla Black Sea State University
Mykolayiv l Ukraine l http://www.kma.mk.ua
Individual full member

Sumy State University
Sumy l Ukraine l http://www.sumdu.edu.ua
Individual full member

Ternopil National Economic University (tneu)
Ternopil l Ukraine l http://www.tneu.edu.ua
Individual full member

Ternopil State Ivan Pul'uj Technical University
Ternopil l Ukraine l http://www.tu.edu.te.ua
Individual full member

V.N. Karazin Kharkiv National University (KhNU)
Kharkiv l Ukraine l http://www.univer.kharkov.ua
Individual full member

Vinnytsia National Technical University (VNTU)
Vinnytsia l Ukraine l www.vstu.vinnica.ua
Individual full member

Volodymyr Dahl East Ukrainian National University
Luhansk l Ukraine l http://www.en.snu.edu.ua
Individual full member

Yaroslav the Wise National Law Academy of Ukraine
Kharkiv l Ukraine l http://www.uracad.kharkiv.edu
Individual full member

Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University
Chernivtsi City l Ukraine l https://www.chnu.cv.ua
Individual full member

http://www.eua.be