Развитие стратегического мышления для богословского образования

21-24 октября 2013 г. на базе Украинской евангельской теологической семинарии (Киев) состоялось Общее Собрание Евро-Азиатской аккредитационной ассоциации евангельских учебных заведений («Богословская конференция – 11») и Институт повышения квалификации Overseas Council на тему «Развитие стратегического мышления для богословского образования».

В этом информационном сообщении мы кратко ознакомим вас с содержанием Института повышения квалификации, а в следующем - с содержанием и решениями Общего Собрания ЕААА. Программа Института повышения квалификации главным образом была построена вокруг изучения и анализа опыта конкретных учебных заведений и христианских организаций в сфере развития стратегического мышления для богословского образования.

Scott Cunningham (вице-президент Overseas Council) во время первой сессии Института отметил, что «особенности современного мира делают стратегическое мышление крайне необходимым. Поэтому те, кто мыслят стратегически, должны обладать следующими особенностями: мыслить на шаг вперед, мыслить критически, мыслить целостно, мыслить широко (т.е. избегать узости взглядов), мыслить оперативно, мыслить и только потом действовать, и постоянно думать, думать и думать. Стратегическое мышление – это основа для движения богословского образования в будущее».

Геннадий Пшеничный (ректор Кубанского евангельского христианского университета, Краснодар) поделился опытом КЕХУ, каким образом стратегическое мышление помогло университету в формировании сильной и активной команды. «Стратегическое мышление – это ясное понимание, куда и с какой целью мы собираемся двигаться, и принятие решений, направленных на достижение этих целей. Служение – это Божья жизнь, которая действует во мне, чтобы приносить плод и духовный рост в жизни других». В итоговых рекомендациях Геннадий отметил, что формирование команды – это постоянная работа с командой и в команде: «поддержание и развитие атмосферы заботы и доверия; работа над формированием общего богословия и мировоззрения; и акцент на главном – состояние сердца каждого члена команды перед Богом».

Иван Русин (ректор Украинской евангельской теологической семинарии, Киев) рассказал об опыте применения стратегического мышления в процессе смены руководства семинарии. Главный акцент Иван сделал на принципах, которых следует придерживаться во время стратегических перемен в лидерстве: (1) прозрачность, последовательность и преемственность в процессе перемен, (2) видение, миссия, ценности и стратегический план, которому следует семинария в процессе смены руководства, (3) целостная и функциональная структура учебного заведения, (4) способность преодолеть двойной мессианский синдром (как уходящим, так и приходящим лидером).

Riad Kassis (исполнительный директор International Council for Evangelical Theological Education и Langham Scholars) основное внимание уделил вопросу выбора подхода к стратегическому планированию: контекстуальный подход vs революционный подход. Контекстуальный подход больше всего подходит в тех случаях, когда радикальные изменения нежелательны, организация стабильна и зрела, и хочет сохранить базовую структуру, в основе руководства лежит миссия учебного заведения, а также когда требуется повысить эффективность действующего руководства. Революционный подход к стратегическому планированию рекомендуется применять тогда, когда необходимы новое видение или миссия, или же совет попечителей, совет руководства и сотрудники расходятся во мнениях о внедрении стратегий, либо нужен более динамичный план, или если организация желает создать себе новый имидж в определенном секторе деятельности. В заключение, Riad Kassis подчеркнул важность использования целостного проницательного подхода к стратегическому планированию, который характеризуется двумя ключевыми принципами: свободный обмен идеями внутри команды и креативное мышление.

Валентин Синий (ректор Таврийского христианского института, Херсон), поделился опытом ТХИ, каким образом стратегическое мышление помогло сделать работу Совета попечителей института более эффективной. В своем докладе он отметил, что в настоящее время основная роль Совета попечителей – определять стратегию и миссионерское направление деятельности института, а также оценивать качество работы ректора и формировать бюджет института. Отвечая на вопрос, что может помочь Совету попечителей евангельского учебного заведения работать более эффективно, Валентин предложил четыре ключевые акцента, которые ректору необходимо сделать в работе с Советом попечителей: (1) добиться ясного понимания членами Совета миссионерского заявления и целей школы, т.е. для чего она существует, (2) определить, что конкретно ожидается от каждого члена Совета, (3) прояснить в чем именно состоит роль председателя Совета попечителей, и (4) провести четкую линию полномочий и ограничений, как в ответственности и деятельности Совета, так и ректора института.

Сергей Намесник (ректор университета «Богатство благодати», Кишинев) рассказал об опыте христианского университета в применении стратегического мышления для развития миссионерского служения в странах Средней Азии. Сергей отметил два важных принципа, которые использует их университет на протяжении многих лет: «Во-первых, мы обучаем людей, начиная с их уровня, и формируем их для конкретного культурного контекста. Во-вторых, мы разрабатываем академические программы от теории по направлению к практике». Ректор университета также отметил следующие факторы, которые способствуют развитию стратегического мышления для миссионерского служения: исследовать контекст служения, контекстуализировать учебные программы, формировать команду посвященных преподавателей-специалистов, продолжать ученичество со студентами после их выпуска из университета, активно сотрудничать с поместными объединениями церквей, и всегда быть готовыми к неожиданным «сюрпризам» на миссионерском поле.

Роман Завийский (декан богословского факультета Украинского католического университета, Львов) поделился историей формирования и развития УКУ. Университет начал свою деятельность с нескольких программ, обучение по которым началось в полуразрушенном помещении детского садика во Львове в начале 90-х годов. На сегодняшний день УКУ – ведущий христианский университет Восточной Европы, в котором действует несколько факультетов с десятками программ и кафедр, а также свыше десяти исследовательских институтов и центров. Стратегическое мышление для богословского образования Роман определил как «мечтание с Богом», а также провел параллель между ростом дерева и стратегией развития УКУ. Университет укоренен в христианских ценностях: прославление Бога, благополучие и достоинство человека. Стволом «университетского дерева» является эффективная организационная структура и качественный менеджмент университета с активным привлечением студентов и преподавателей к процессу управления. «Ветви» университета – профессиональный рост и высокие академические стандарты. Плод учебно-воспитательной деятельности УКУ – выпускники, которые являются «светом и солью» Христа в современном обществе.

David Baer (президент Overseas Council) рассказал об опыте команды Overseas Council в процессе формулирования стратегических глобальных приоритетов. Основное внимание докладчика было уделено вопросу каким образом глобальное стратегическое мышление помогает улучшить принятие решений, сплотить коллектив и осуществить другие ключевые действия в богословской школе или христианской организации. Стратегическое планирование Дэвид рекомендовал начинать с «несовершенного, но рабочего определения сущности организации», а «при отсутствии достаточного опыта и образования в сфере стратегического мышления и стратегического планирования, применять те же скромные навыки, которые помогали вам в других сферах вашей жизни и служения». В вопросе применения стратегического мышления в процессе планирования Дэвид поделился принципом «семи решений», которые в конечном итоге сыграли решающую роль в формулировании пяти стратегических глобальных приоритетов Overseas Council: (1) достигать населения с ограниченным доступом к образовательным услугам, (2) поддерживать призванных лидеров, которые посвятили свою жизнь обучению и служению, (3) инвестировать в христианских лидеров, у которых несоизмеримые возможности влиять на церковь, культуру, мир и будущее церкви и общества, (4) помогать организациям, учебным заведениям и «сетям», которые посвящены развитию лидеров более укорененных, более отзывчивых, более доступных, и более жизнеспособных в своем служении, (5) способствовать, поддерживать и направлять эффективный диалог, который нацелен на лучшее осмысление глобальных нужд с осознанной христианской перспективы. В заключении, отвечая на поставленный в начале сессии вопрос, Дэвид подытожил: «Итак, каким же все-таки образом глобальное стратегическое мышление помогает нам улучшить процесс принятия решений, построения команды, и другие виды деятельности богословской школы или христианской организации? Стратегическое мышление помогает направить деятельность учебного заведения к ясной цели; направляет усилия и посвященность нашей команды; освобождает время лидера для того, чтобы вести (быть лидером), а не управлять (подгонять); расширяет нашу историческую миссию посредством инновационных идей и проектов для изменения обстоятельств и мира; повышает и поддерживает уровень моральной устойчивости и посвящения команды; а самое главное, прославляет Бога сознательным равнением на Его искупительную цель и действия в мире».

Parush Parushev (ректор International Baptist Theological Seminary, Прага-Амстерстам) в заключение Института повышения квалификации поделился опытом IBTS, каким образом стратегическое мышление направляло организационные изменения для развития семинарии. Идея создания семинарии возникла еще в 1908 г., хотя само учебное заведение было основано только в 1949 г. в Швейцарии. В 1995 г. семинария переехала в Прагу (Чешская республика), где активно продолжалось развитие существующих и открытие новых учебных программ, шли аккредитационные процессы, открылось несколько исследовательских институтов, а также докторская программа (PhD). В 2012 г. Совет Европейской баптистской федерации принял решение о переводе семинарии из Праги в Амстердам, где будет продолжаться развитие докторской программы совместно с Vrije Universiteit (Свободный университет Амстердама) и развитие магистерских программ совместно с британским университетом Манчестера. В заключение доклада Парушев рассказал о вызовах, которые на сегодняшний день стоят перед богословскими учебными заведениями: какой путь и почему следует избрать для развития семинарии? Путь профессиональной подготовки служителей для поместных церквей? Или же путь академического богословского образования с достижением признания на государственном и международном уровне? Или же искать иной, более трудный путь, учитывая максимально и практические ожидания церквей и высокие академические стандарты? Ответы на эти вопросы можно найти в статье Паруша Парушева «Theological Education and the Academia: A convictional theological perspective on evangelical learning».

Исполнительная дирекция ЕААА

20 років благовістя… 20 років богословської освіти

8-10 лютого 2011 р. в с. Поляна Свалявського району відбувся 3-денний Саміт «20 років благовістя в Україні: здобутки та втрати». В роботі Саміту взяли участь більше ніж 300 пасторів та християнських лідерів України з декількох протестантських євангельських конфесій. Метою Саміту був спільний аналіз пройденого 20-річного шляху, у зв’язку з чим були заслухані пленарні доповіді, відбулись обговорення, форуми та загальні дискусії, звучали привітання від державних діячів та гостей з-за кордону. З доповідями інформаційно-аналітичного характеру в роботі Саміту також прийняли участь представники Євро-Азіатської акредитаційної асоціації євангельських навчальних закладів: виконавчий директор ЄААА д-р Сергій Санніков, член Ради ЄААА та ректор Львівської богословської семінарії к.і.н. Роман Соловій, керівник ресурсно-дослідницького центру ЄААА Тарас Дятлик. Фото див. http://goo.gl/ZJE2e.

В перший день роботи Саміту виконавчий директор ЄААА д-р Сергій Санніков виголосив доповідь на тему «Коротка історія розвитку протестантсько-євангельських церков на Україні впродовж 20 років», у якій був викладений аналітичний огляд динаміки релігійної ситуації в Україні за останні 20 років, досягнення та проблеми євангельського руху на матеріалах соціологічних досліджень. Разом з учасниками Саміту була зроблена спроба описати численні напрацювання євангельських протестантських груп у соціальній сфері, їх інституалізацію та вплив на суспільство.

Ректор Львівської богословської семінарії канд. іст. наук Роман Соловій у своєму виступі «Особливості християнського служіння в час зміни світоглядів» зазначив, що в сучасному українському суспільстві відбувається поступова трансформація переконань та принципів, які визначають розуміння особистістю світу і свого місця у ньому. Від модерного світогляду, який характеризувався переконаністю в існуванні і досяжності об'єктивної істини, довірою до раціональних здібностей людини та запереченням релігійності, суспільство переходить до постмодерної парадигми, яку визначають заперечення об'єктивної істини, скептичне ставлення до будь-якої влади, пошук змісту життя не у знаннях, а в стосунках, відмова від загальноприйнятих правил моральності, бажання належати до спільноти. Світоглядні перетворення стають вагомим викликом для служіння євангельських церков, вимагають від них адекватної відповіді у основних сферах буття церкви – на рівні помісної спільноти (необхідність посилення місіонерського характеру церкви, зменшення інституційності, поєднання традиційності і спрямованості в майбутнє), у практиці благовістя (важливість розуміння проповіді Євангелія як діалогу, використання розповідей та мистецтва, проповідь з точки зору духовності, а не релігії чи організації) та в освітній сфері (потреба розвитку духовності у майбутніх служителів, врахування світогляду суспільства та очікувань помісної церкви, формування у випускників християнського світогляду). Підводячи підсумки своїй доповіді, Р.Соловій наголосив на небезпеці ідеалізації минулого (Екл. 7:10), зазначивши, що євангельське християнство зуміє зберегтися і розвинутися у ХХІ ст. тільки у тому разі, якщо буде відкритим до змін.

Керівник ресурсно-дослідницького центру ЄААА Тарас Дятлик виступив з доповіддю на тему «Очікування пасторів євангельських церков від богословської освіти на початку XXI ст.», у якій поділився результатами опитування 70 пасторів трьох регіонів України і двох регіонів Росії. Яка основна мета, з точки зору пасторів, існування та функціонування євангельського богословського вузу? Які програми вони хотіли б бачити в богословському навчальному закладі? Які якості вони бажають бачити в студентах і випускниках? Якими рисами характеру повинен володіти викладач богословського вузу? З огляду на сучасний контекст релігійного плюралізму, головним очікуванням пасторів від євангельських богословських вузів на сьогоднішній день є підготовка церковнослужителя, який буде здібний жити згідно Біблії та пізнавати Божу. Лише невелика кількість пасторів у ході опитування говорила про місіонерську функцію богословської освіти (практичну та академічну). Ймовірно, це щось говорить про зростаючу тенденцію у помісних церквах зосереджувати свою увагу все більше на внутрішньоцерковному житті, і все менше на тому, щоб нести Благу Вістку про Ісуса Христа освіченим та інтелігентним людям, сучасним молодіжним субкультурам та ін. В заключній частині своєї доповіді Т. Дятлик запропонував провести перший форум керівників євангельських деномінацій і богословських навчальних закладів, щоб сформулювати філософію та місію євангельської богословської освіти в Україні.

Ось деякі враження учасників зустрічі:

• Проректор Української євангельської теологічної семінарії (http://uets.net) Іван Русин:  «Значущість Саміту полягає в тому, що служителі різних євангельсько-протестантських конфесій, які представляли увесь спектр служінь, змогли спільно і цілісно проаналізувати двадцять років благовістя в незалежній Україні. Саміт показав, що богословська освіта є невід'ємною частиною служіння євангельських церков. У відкритому діалозі делегати Саміту і представники богословських навчальних закладів змогли також обговорити досягнення і проблеми богословської освіти».
• Д-р Сергій Санніков: «Саміт, що відбувся, — це перша й унікальна подія в декількох аспектах. Найперше, ніколи раніше керівники різних євангельських груп не збиралися разом, щоб проаналізувати пройдений шлях, оцінити минулі роки й уявити собі, як можуть розгортатися події релігійного життя України в найближчі роки. Тобто, це перша зустріч, яка мала за ціль аналітично осмислити останні 20 років релігійної свободи в Україні. По-друге, Саміт був унікальний тим, що, мабуть, ніколи в історії євангельського руху не збиралося разом так багато єпископів, керівників союзів та докторів служіння й богослов’я».

Євро-Азіатська акредитаційна асоціація євангельських навчальних закладів (http://e-aaa.info) допомагає євангельським навчальним закладам країн Євразії досягти рівня європейських освітніх стандартів і підтвердити їх академічний та духовний рівень відповідною акредитацією. ЄААА — повний член спільноти International Council for Evangelical Theological Education (Міжнародна рада євангельської теологічної освіти, http://icete-edu.org). Наразі членами ЄААА є 50 євангельських навчальних закладів, з яких повну акредитацію мають 13 (30 програм) і в процесі акредитації — 7 закладів (14 програм). Повними членами ЄААА можуть бути тільки євангельські навчальні заклади, асоційованими членами — будь-які християнські організації, зацікавлені у розвитку євангельської богословської освіти в Євразії.