понедельник, 21 ноября 2011 г.

"Для мене Сталін — батько": у Кирила забули про найкривавішу державу в історії

Олександр Палій
http://gazeta.ua/articles/410053

"Катастрофою історичної Росії" назвав розпад Радянського Союзу московський патріарх Кирило. Невже патріарх забув, що це була найкривавіша держава в історії людства, що вбила тисячі священиків, мільйони мирян, зруйнувала тисячі церков і звела безбожництво в культ?

Тим часом, настоятель севастопольського храму Святителя Филипа Української православної церкви Московського патріархату протоієрей В'ячеслав Костенко нещодавно заявив, що паства повинна шанувати генералісімуса Йосипа Сталіна. Бо той "з відзнакою закінчив духовне училище і навчався в семінарії, так що мав правильне поняття про духовність".

Протоієрей Одеської єпархії УПЦ МП Георгій Городенцев нещодавно заявив, що критикувати Сталіна і його діяльність означає "хулити Духа Святого, хула на якого не проститься ні в цьому віці, ані в майбутньому". Те, що завдяки Сталіну частина народу забула заповідь "не убий", схоже, не особливо турбує кандидата богослов'я та члена Богословсько-канонічної комісії при Священному синоді.

Іще раніше в церкві під Петербургом з'явилася ікона із зображенням Сталіна. Ігумен Євстафій сказав: "Що б не говорили, а для мене Сталін — батько. І я не хочу зраджувати його".

Якщо Сталін — найкривавіший убивця в історії людства — батько, то хто його діти?

Деякі критики Московського патріархату стверджують, що насправді він був заснований не князем Володимиром, і навіть не митрополитом Іоною 1448 року, а Йосипом Сталіним 1943-го, у результаті відновлення патріархії.

Панегірики диктатора в устах одразу низки священиків — лише зовнішня ознака патології.

Московський патріархат, замість концентрації на релігійних функціях, як це мало б випливати з його номінальної назви, працює рупором офіційної пропаганди, що не має нічого спільного з релігійними цілями та мораллю.

Нещодавно патріарх Кирило власноруч доповнив перелік смертних гріхів. Таким він назвав порушення військової присяги, дезертирство й ухилення від служби в армії. А ще священики Московського патріархату полюбляють "освячувати" зброю масового знищення — ядерні ракети.

Щойно Ліга арабських держав призупинила членство Сирії і пригрозила відкликати послів за загибель понад 3500 осіб в акціях протесту проти президента Асада, як московський патріарх цього ж дня відвідав Сирію і побажав місцевій владі успіхів.

Участю в реалізації політичних цілей, які не сумісні із релігією, церква саморуйнується. Ієрархи російської церкви вже відкрито говорять про необхідність нової євангелізації жителів Росії, тобто підтверджують їхнє масове безбожництво.

Очевидно, Московський патріархат розуміє, що розмивається ставлення до нього як до церкви. Вихід бачать у пропаганді. Голова синодального відділу зі взаємин церкви і суспільства РПЦ, протоієрей Всеволод Чаплін, засудив манеру росіян одягатися:

— Добре було б і загальноросійський дрес-код придумати. На стрип-бари та будинки розпусти, так уже і бути, можна його не поширювати.

Тож, схоже, існування офіційно заборонених стрип-клубів і будинків розпусти власників лімузинів і дорогих годинників не надто бентежить, головне — аби "кокошник пасував". Чаплін навіть запропонував відкривати православні нічні клуби, які б діяли "і о другій, і о п'ятій ночі".

Соціологи доводять, що росіяни в переважній більшості менш релігійні, ніж українці. На Великдень у нас до церков прийшли 11 млн вірян із 45 млн населення, у Росії — 8 млн із 142. Тобто Пасху святкували майже 25% українців, а в Росії — лише 5. УПЦ МП пройшла унікальний шлях — стала релігійною меншиною, маючи кількісне переважання за парафіями: 12 тис. проти 4 тис. УПЦ КП.

Церква Московського патріархату в Україні перебуває у складній позиції. З одного боку, чимало її священиків щиро сприймають місію церкви. З іншого, ця місія несумісна зі статусом церкви як іноземного ідеологічного департаменту.

Комментариев нет:

Отправить комментарий