пятница, 31 марта 2017 г.

Міністерство освіти оприлюднило Проект стандарту зі спеціальності 041 "Богослов'я" першого (бакалаврського) рівня освіти

На сайті Міністерства освіти і науки України оприлюднено Проект стандарту зі спеціальності 041 "Богослов'я" першого (бакалаврського) рівня освіти. Даний документ є основним для формування освітньої програми для підготовки ліцензійної та акредитаційної справи, повідомляє кореспондент порталу "Релігія в Україні".

пятница, 17 февраля 2017 г.

УЄТС приймає конференцію Р500

17 лютого 2017 року Украинская евангельская теологическая семинария приймала конференцію “500 років Реформації — здобутки і виклики”, в якій взяли участь голови та старші служителі більшості Євангельсько-Протестантських церков України. У цей же день в УЄТС відбулися засідання ради Євангельсько-Протестантських церков України, Духовної ради з підготовки до Національний День Молитви, а також оргкомітету 500 років Реформації.
Студенти та співробітники УЄТС постаралися зробити перебування гостей в семінарії максимально комфортним. Втім, участь УЄТС в конференції не обмежувалася організаційними питаннями. Ректор УЄТС Ivan Rusyn зробив на цій зустрічі доповідь, присвячену темі внеску Реформації в місіонерське розуміння Церкви. А завідувач кафедрою богослов’я УЄТС Fyodor Raichynets говорив про 5 принципів Реформації як біблійної основи Євангельсько-Протестантських церков. Також, на запрошення РЄПЦУ були з Евро-Азиатская аккредитационная ассоциация Roman Soloviy, який представив доповідь на тему "Історична цінність реформації, здобутки та виклики", керівник Дослідницького центру ЄААА, та Taras N. Dyatlik, керівник відділу розвитку освіти ЄААА, регіональний директор ОС (Євразія) говорив про цінність співпраці між Євангельсько-Протестантськими церквами для ефективного впливу на суспільство.
В перерві між засіданнями наш кореспондент поцікавився в учасників конференції, в чому, на їхню думку, полягає значення таких заходів.
Григорій Іванович Комендант, президент Українське Біблійне Товариство: «Я думаю, що це надзвичайно важливий захід передусім для нас, присутніх тут, тому що ми зближуємося, краще відчуваємо один одного. Щодо доповідей, то вони обґрунтованими й об’єктивними. Я задоволений тим, як проходить конференція».
Валерій Антонюк, голова Всеукраїнського Союзу Церков Євангельських Християн Баптистів: «Організуючи цей захід, ми мали на меті відчути, як розуміють і сприймають сьогодні Реформацію різні євангельські течії в Україні, а також скоординувати й збалансувати те, що презентуємо суспільству. Тому, оцінюючи історичну Реформацію, ми говорили сьогодні про її сильні та слабкі сторони. Це важливо, щоб розуміти, як Бог діяв у минулому, і як Він може діяти сьогодні. Євангельсько-Протестантські церкви потребують реформ. Тільки через зміни, які переживає християнин, потім помісна церква, деномінація та союз, ми можемо сподіватися на глибинні, серйозні зміни в нашому суспільстві».
Станіслав Вікторович Носов, керівник Об’єднання Церков Адвентистів Сьомого Дня в Україні: «Такі заходи дають можливість мислити ширше, розуміти мету Реформації сьогодні. Ми бачимо, що Реформація принесла великий успіх Європі, великий успіх державам, які приєдналися до вивчення Біблії. Біблія стала центром Реформації в минулому, і ми прагнемо, щоб вона була центром в теперішньому і в майбутньому для кожної людини. Це буде благословенням для людей, які очікують приходу Христа».

среда, 25 января 2017 г.

Презентация второго издания книги "Феномен появляющейся церкви"

Сегодня 25 января 2017 г. в 17:00 – открытая лекция "ХРИСТИАНСТВО ПЕРЕД ВЫЗОВОМ ПОСТМОДЕРНИЗМА", презентация второго издания книги "Феномен появляющейся церкви" Романа Соловия, руководителя Исследовательского центра ЕААА.
Вместе с:

  • Евро-Азиатская аккредитационная ассоциация
  • Відкритий Православний Університет Святої Софії-Премудрості
  • Издательство Дух і Літера
  • Центр дослідження релігії НПУ ім. М. Драгоманова
  • Український католицький університет UCuniversity

Адрес: г. Киев (Украина), ул. Владимирская, 24, НЗ "София Киевская", актовый зал Теплой Софии.

Image may contain: 2 people, people sitting and indoor

No automatic alt text available.

Image may contain: 2 people, people standing, suit and indoor

Image may contain: text

Image may contain: one or more people and indoor

Image may contain: 4 people, indoor

Image may contain: 4 people, flower, table and indoor

Image may contain: 5 people, people standing, flower and indoor

Image may contain: 4 people, table and indoor

Image may contain: 7 people, people sitting, crowd and indoor



вторник, 20 декабря 2016 г.

У МОН вручили перші свідоцтва про державне визнання документів про вищу духовну освіту



Починаючи з вересня 2016 р., ухвалено позитивні рішення щодо визнання 106 документів про вищу духовну освіту, 5 документів про присвоєння вчених звань, а також 9 дипломів про присудження наукових ступенів, виданих вищими духовними навчальними закладами. Про це йшлося під час урочистої церемонії вручення перших свідоцтв про державне визнання документів про вищу духовну освіту, наукові ступені та вчені звання, виданих вищими духовними навчальними закладами, яка проходила сьогодні, 20 грудня, у залі Колегії МОН.

“Я вважаю, що держава мала борг перед богословською освітою, адже розібравшись у цьому питанні стає очевидним, що духовна освіта, якщо вона відповідає існуючим критеріям, цілком заслужено має визнаватися державою”, - зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Вона також наголосила, що зараз Україна - єдина країна, у якій здійснюється державне визнання не лише дипломів, виданих після прийняття рішення про визнання, а й раніше виданих дипломів духовних навчальних закладів.

Для цього було створено 2 комісії - Комісію з державного визнання документів про вищу духовну освіту та Комісію з державного визнання документів про наукові ступені та вчені звання.

На розгляд Комісії з державного визнання документів про вищу духовну освіту загалом надійшло 308 справ.

“Під час засідань нашої комісії ми мали можливість переконатися в тому, що вища духовна освіта в Україні проводить підготовку і дає рівень освіченості, що цілком відповідає високим вимогам, які ставить українська держава. Хотів би відзначити також позитивний досвід співпраці з представниками різних релігійних центрів у складі нашої комісії, завдяки яким було можливо оперативно та якісно розглянути усі питання, пов’язані з визнанням документів про вищу духовну освіту”, - зазначив Олег Шаров, голова Комісії з державного визнання документів про вищу духовну освіту.

До Комісії з державного визнання документів про наукові ступені та вчені звання надійшло 32 справи щодо визнання наукових ступенів та 8 стосовно визнання вчених звань. Ухвалено позитивне рішення щодо визнання 9 дипломів про присудження наукових ступенів та 5 документів про присвоєння вчених звань.

В урочистостях також взяли участь члени комісій з державного визнання документів про вищу духовну освіту, наукові ступені та вчені звання, виданих вищими духовними навчальними закладами, представники релігійних організацій України, члени Громадської ради з питань співпраці з церквами та релігійними організаціями при МОН, випускники вищих духовних навчальних закладів.


Довідково: влітку 2014 року було ухвалено Закон України «Про вищу освіту», який передбачив можливість державного визнання документів про вищу духовну освіту, наукові ступені та вчені звання осіб, які на день набрання чинності цим Законом здобули освіту, захистили дисертації на здобуття наукових ступенів та отримали вчені звання у вищих духовних навчальних закладах.

 Державне визнання документів про вищу духовну освіту, наукові ступені та вчені звання, виданих вищими духовними навчальними закладами, здійснюється на виконання положень Закону України «Про вищу освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 р. № 652 «Про державне визнання документів про вищу духовну освіту, наукові ступені та вчені звання, виданих вищими духовними навчальними закладами» та відповідно до низки наказів Міністерства.

четверг, 24 декабря 2015 г.

Всеукраїнський круглий стіл «Освіта і наука: формування особистості на основі християнських цінностей» у Верховній Раді України

22 грудня 2015 року у Верховній Раді України відбувся науковий Всеукраїнський круглий стіл «Освіта і наука: формування особистості на основі християнських цінностей» за ініціативою Міжфракційного депутатського об’єднання «За духовність, моральність та здоров’я України» та Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України.

Близько 100 вчених різних наукових галузей знань з усіх регіонів України приїхали у Київ з метою презентації своїх наукових досліджень з питань:

  • впливу християнства на розвиток України та  інших країн світу,
  • оцінки  християнських цінностей, як фактора впливу на розвиток науки і освіти у світі та формування цінностей у громадян України

Голова Міжфракційного депутатського об’єднання «За духовність, моральність та здоров’я України» Павло Унгурян привітав учасників із наступаючими Різдвяними святами та зазначив, що в Україні відбувається трансформація світогляду суспільства. Країна прийняла рішення про інтеграцію у Європу, котру  формувало християнство. Найкращі школи, лікарні, підприємства Європи і США були засновані християнами,  тому наразі є важливим завдання визначити і запропонувати, яким чином професіонали з християнським світоглядом можуть позитивно впливати на науку, освіту, державність в Україні.

Лілія Гриневич, голова Комітету науки і освіти Верховної Ради України зазначила, що основною складовою при здобутті освіти є система цінностей, яка формується  в дитині. Знання є значно швидкоплинніші ніж система цінностей, яка дозволяє дитині робити правильний вибір, приймати правильне рішення, правильно спрямувати свою життєву дорогу. Новий закон про освіту повинен дати відповідь на питання,  що лежить в основі цінностей українців, які себе ідентифікують  здебільшого як християнська держава,  яка себе вважає частиною європейського культурного простору,  що базується на християнських цінностях. Ми все ще пожинаємо плоди цього радянського трактування  принципу відокремленості церкви і школи. Принцип невтручання у справи не означає, що церква і освіта не можуть взаємодіяти. Виховання людини є найкращим полем такої взаємодії. В Європі християнські школи і університети демонструють одну з найкращих якостей системи освіти.

Відеозапис виступу Л.Гриневич:  (https://www.facebook.com/liliya.grynevych/videos/1070708569639854/)

Ольга Романенко, член Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки, координатор проекту та модератор даного Круглого столу зазначила, що все частіше вчені України проводять дослідження і виявляють тісний зв’язок впливу світогляду людей на економічне і суспільне життя країн і результати діяльності людей і організацій. Ігнорування духовних чинників в наукових дослідженнях, міф про те, що «релігія і наука є не сумісні»,  досі мають негативний вплив на формування спеціалістів у школах і університетах країни. Особливий інтерес викликала статистика Світового банку щодо оцінки впливу християнства на соціально-економічний розвиток країн, у якій наводилася вражаюча статистика стосовно економічного рівня країн залежно від їх віросповідання та світогляду громадян.

Загалом вчені з усієї України констатували, що сьогодні йде велика боротьба за християнську культуру Європи. Заперечуючи роль Християнства як вагомого чинника розвитку Європи і України і відтинаючись від християнської культури, ми як Європейська країна ризикуємо втратити нашу ідентичність.

Народні депутати та науковці дискутували і пропонували шляхи вирішення нагальних проблем в науці і освіті з позиції християнських цінностей:

  • Лобіювання законопроектів, які захищають християнські цінності, зокрема родинні.
  • Запровадження в освітніх закладах предмет християнської етики, християнської культури. У ВУЗах України запровадити курси християнської філософії, економіки, політології, родинознавства та утворити факультети богослов’я, які є в більшості Університетах Європи.
  • На міжнародному рівні варто поглиблювати співпрацю з християнськими сусідами, у яких на державному рівні можемо побачити чіткі християнські позиції.
  • Надати можливість ефірного часу на державних телеканалах для пропагування християнських цінностей.

Підсумком Круглого столу стало рішення створити Асоціацію вчених-християн, проводити щорічний форум, на якому презентувати дослідження і проекти, щодо поглиблення науки і освіти на основі християнських цінностей, розширити взаємодію із міжнародними науковими і освітніми закладами, що поділяють християнський світогляд.

Інститут модернізації змісту освіти (сектор зовнішніх комунікацій) надавав організаційну допомогу у проведенні заходу.

---

Джерело: http://www.imzo.gov.ua/2015/12/vseukrayinskiy-krugliy-stil-osvita-i-nauka-formuvannya-osobistosti-na-osnovi-hristiyanskih-tsinnostey-u-verhovniy-radi-ukrayini/

четверг, 6 августа 2015 г.

New Innovations in Theological Education: An Interview With Kent Anderson

Date: 28 January 2015
Source: http://www.christianitytoday.com/edstetzer/2015/january/new-innovations-in-theological-education-interview-with-ken.html


Theological education is evolving before our eyes—programs like Immerse are changing the game. | Ed Stetzer

New Innovations in Theological Education: An Interview With Kent Anderson

For some reason, I spent a lot of time at seminaries in 2014. Some are thriving, some are shrinking, but a few are innovating. There are many reasons we don't see much innovating on the campuses on seminaries, but the need to follow accrediting requirements is one of them, to be sure. Accrediting agencies want to assure that you don’t innovate in such a way that it lessens the quality of the education being delivered.

That can make innovation tricky.

Well, the Association of Theological Schools (ATS) has approved an experimental program—for just one school, actually—to open up some new options that will be valuable for church planting and many other settings.

While speaking in Toronto recently I learned about a new accredited program that I wanted to pass on to you. Northwest Baptist Seminary, a FEB seminary which is partnered with the ACTS seminary consortium in Vancouver, calls their experimental program, “Immerse.”

I recognize that there are a lot of other seminaries doing great work. I serve on faculty at two of them, TEDS and Southeastern. But, this program has some unique opportunities and I thought I'd share them with you.

After a couple of meetings with the school president, Kent Anderson, he agreed to answer a few questions about the program in this interview!

Ed Stetzer: First, tell me about what’s unique about the Immerse program. Others have external programs, so how does this go further?

Kent Anderson: Immerse is the only program that has been approved by ATS to offer an accredited M.Div., that is entirely outcomes-based and delivered fully in context through a customizable, mastery, mentored model. The program is a deep collaboration (co-owned) with our parent denomination, Fellowship Pacific, and other networks with which we agree to partner. This is an iteration beyond online learning and describes a creative and exciting new way for church and seminary to leverage their collective strengths for the good of the Kingdom.

ES: So, you can create this partnership with other networks or denominations? Is that just in Canada?

KA: Yes, we have worked to create such partnerships with denominations, emerging networks, and more to create an M.Div. fully in their context— using a mastery model, not where they get shipped off to seminary. And, this is all done with an ATS accredited M.Div. We are the first and, so far, the only school through which this has been possible.

ES: How are students already engaging?

KA: We immediately experienced a dramatic spike in enrollment, attracting an entirely new group of emerging leaders. These people, who were completely unattracted by traditional seminary offerings, were exactly the kind of student that we have always aspired to draw, despite the fact that we raised the bar for admission as high as we possibly could. We are three years into this thing, and so far we are seeing students digging in beyond what we have typically seen through other models of education. We are also seeing, much more quickly, what kind of stuff the students have. Personal discipline and time management issues become immediately evident, for example. The cream rises quickly.

ES: What are the potential plans with C2C and Outreach Canada? How will this increase church planting capacity?

KA: As of last week, we have an agreement with C2C to offer Immerse under the C2C brand for the work of missional church planting. Outreach Canada has been fully supportive of this, welcoming us to present the program to church planting catalysts across the country. Several Canadian denominations are considering involvement. As to our parent denomination, the Fellowship Baptists, we now are empowered to offer the model coast to coast. As to church planting, the key impediment is always finding great planters. This model attacks that problem head-on. Immerse offers the opportunity for great planters to replicate themselves.

ES: What is “experimental status” and how long do you have it?

KA: The Association of Theological Schools needed a way to accredit the program despite the fact that our model is literally exceptional—it exceeds any reasonable construal of the standards that govern seminaries in North America. Their answer was to treat it as an official experiment. By this, the ATS itself has a sense of ownership and involvement in the process, putting the program on the highest possible profile. We have five years to prove our results. When we do, the ATS will have some sense of obligation to build what has been learned into the standards that effect everyone. This is an opportunity to affect the very direction of theological education.

ES: If it works, will we see other schools doing the same?

KA: We have already seen a significant amount of interest from other schools. While networks and schools will want to find their own distinct expressions, I really believe that we will see a number of schools in the future adopt these values—mastery model, context-based, outcomes focused, etc.

ES: What are you hoping to see accomplished?

KA: We want to collectively own the responsibility for the development of those who will lead our networks for the future. If we can get past the tired model of looking at seminaries as "pastor stores," I believe that we can see a dramatic increase in effective church planting and church revitalization through the development of leaders who are gifted, called, and proven for the work. This is not about building the institution or prestige of the seminary. This is all about seeing the church prosper.

ES: Is this just Canadian, or can churches in the United States (and Australia, etc) get involved?

KA: The Association of Theological Schools is a trans-national movement, so there is no reason that we cannot work with networks beyond our home base here in Canada. As a context-based program, the locus of the work is wherever the student and ministry come together on the ground. In a lot of ways, this is taking missionial thinking to the seminary level. We can help this happen anywhere.

ES: While we are talking about relationships, tell me about ACTS and how that relates to Northwest Seminary.

KA: Northwest is one of the founding partners of the ACTS seminaries consortium. For more than 25 years, we have been working together with other like-minded denominations to provide high quality ministry leadership development in collaboration with Trinity Western University. At ACTS we share everything—faculty, budget, program. This has allowed us to do more than any of us could have managed on our own. Really, it is this experience in collaboration that made it possible for Northwest to learn how to collaborate beyond our own region through models like Immerse.

Let me add that Northwest is open to conversation with any like-minded network about how we might be able to extend the Immerse platform for the good of the Kingdom.

понедельник, 3 августа 2015 г.

Jürgen Moltmann: Why I am (Still) An Evangelical

Date: July 29, 2015
Author: Jürgen Moltmann
Source: http://www.patheos.com/blogs/anxiousbench/2015/07/why-i-am-still-an-evangelical/


Jürgen Moltmann

Here I offer my contribution to the Evangelical Channel’s Theme: Why I am (Still) Evangelical.

In graduate school, I minored in theology.  During my time there, the theology department was unabashedly progressive–at least by evangelical standards.  Most students considered Jürgen Moltmann too conservative, and virtually no one had read Carl Henry.  In spite of this (or maybe because of it), I thoroughly enjoyed my theology courses and look back at them with fondness.  Despite my persistence as an evangelical (and Southern Baptist at that), I was treated with respect and courtesy in nearly every instance.  Even so, I emerged as an enigma to some of my colleagues.  During a seminar break one afternoon, one of them queried me, “How did you get so far in theological education and remain conservative [theologically]?”  He did not intend to disparage me, rather he expressed genuine befuddlement mixed with a bit of playful curiosity.  To my friend, who had himself once been evangelical, progress in theological education paralleled an abandonment of evangelical commitment. For me, the opposite was true.

I grew up in a liberal denomination. Even so, my mother had one foot in neo-Pentecostalism.  As a result, when Richard Roberts–yes, that Richard Roberts–held a revival in a nearby town, she took me to see him.  That night, as I sat in the balcony, the gospel became real to me.  Although I had understood the basic facts for a while–that God sent his Son to be the savior of the world–that night I recognized the seriousness of my own sin and my personal need for a savior and I experienced an evangelical conversion as I responded to the invitation.  Evidently, it “took.”

Noll – The Scandal of the Evangelical Mind

When I was a teenager, my family joined a local, charismatic-tinged Southern Baptist Church.  There, I encountered smart, devout people whose lives had been changed by the same gospel message that transformed me.  Although I failed to recognize it at the time, the anti-intellectualism described by Mark Nollpermeated the evangelical subculture in which I spent my teenage years.  At the same time, so did an authentic and sincere piety that nurtured my affection for Christ and grew my reverence for the Scripture.  I carried that with me to college.

At the University of Virginia, I landed in Campus Crusade for Christ (now Cru).  University life fanned my predisposition for learning while my participation in Cru nourished my faith.  In my last year, I encountered some of the smartest people I had ever known in Robert Wilken‘s Early Christian Ethics class.  Origen, Tertullian, Ambrose and others invigorated my faith and intellect and I began to understand that the two might comfortably reside together.  Sensing a real call to ministry and simultaneous desire to “love the Lord [my] God with… all [my] mind (Luke 10:27, NIV),” I pursued more education, first at a denominational seminary, then at Vanderbilt University.

At Southeastern Seminary, I completed my Master of Divinity degree in a confessional, spiritually-rich environment that emphasized evangelism, local church ministry, and biblical exposition.  At the same time, I  delved into the Bible, theology, church history, and other disciplines as taught by professors with doctorates from Aberdeen, Chicago, Hebrew Union College, and Brandeis.  There, learning and spirituality came together, deepening and reinforcing one another.  As I developed a love for church history and a desire to pursue a vocational career in academics, I continued to read the Bible.

Immanuel Kant (1724-1804)

When I moved to Nashville, I kept reading the Bible. As I did, an evangelical understanding of its overarching narrative made more and more sense–and my theology courses contributed to this.  I found my theology coursework challenging, yet intellectually invigorating.  Contrary to the experience of many, Schleiermacher, Kant, Hegel, Harnack, Schweitzer, Newman, De Lubac, Bultmann, Barth, Moltmann and others strengthened my evangelical commitment.  Schleiermacher helped me acknowledge the unmediated nature of our encounter with Christ, Kant pressed me to think more clearly about the limits of knowledge, Newman challenged me to think historically about doctrine in light of my Protestant commitment to sola scriptura, Moltmann pressed me to think about oppressive political structures as a manifestation of fallen-ness–and the list could go on.  Through struggling with these authors, my own thinking was sharpened and my own evangelical faith deepened.

And so, that day in the seminar, when my friend asked how I could remain theologically conservative in spite of my great learning (not as great as he gave me credit for, by the way), I replied somewhat glibly,”I kept reading the Bible and it kept talking about me.”  Although I certainly simplified the matter, the truth was that as I read more, learned more, and thought more, the evangelical understanding of the biblical narrative of creation–fall–judgment–redemption impressed itself upon me, continuing to recount the story of my own life while making sense of the world in a way that nothing else that I studied did.  I knew that my own life was peppered by self-deception and sin and needed the grace of God offered in Christ.  Further, I saw a world populated with human beings who regularly and vigorously sinned against one another.  They too needed the grace of God offered in Christ.  Finally, as my more progressive colleagues helped me to discern, there were (and are) sinful structures of oppression the permeated the world.  Those caught in them–as either oppressed or oppressor–need the grace of God offered in Christ, while the structures themselves need the perfect king to come in righteous judgment and tear them down.  In the end, all other explanations regarding the troubles of this world seemed insufficient, while all other solutions regarding how to address them seemed utterly inadequate.  And thus I remained (and remain) evangelical.