среда, 18 декабря 2013 г.

Категория свободы воли и роль личности в христианской сотериологии

image

5-6  декабря 2013  года  в  стенах  Новосибирской  библейской  богословской семинарии  (НББС) при участии Евро-Азиатской аккредитационной ассоциации (ЕААА) проходила конференция  из  цикла «Сибирские  чтения» с  общей тематикой  «Категория  свободы  воли  и роль личности в христианской сотериологии». Проблема свободы воли человека является одной из наиболее обсуждаемых во всех христианских конфессиях. Целью конференции было сделать ещё один шаг на пути поиска ответов на сложные и порой болезненные вопросы о роли свободы в индивидуальном спасении, в церковной жизни и в обществе.

Участники встречи приехали из различных городов России и Украины.  Были  приглашены не  только евангельские христиане-баптисты, но и представители других христианских конфессий:  адвентисты  седьмого  дня,  католики и православные.

Руководили  сессиями  Черенков  М.Н.,  вице-президент  по  вопросам  стратегии  Ассоциации «Духовное Возрождение», Дятлик Т.Н., руководитель отдела по развитию  образования  ЕААА,  Соловий  Р.П.,  руководитель Исследовательского центра ЕААА, Иванов М.В., руководитель отдела богословия и катехизации РС ЕХБ.

В первый день конференции и утром второго дня доклады  были  в  основном  посвящены  различным  аспектам библейского основания учения о свободе. Дятлик Т.Н. посвятил  свой  доклад  текстологическому  исследованию 1 Иоанна 5:18, где существует два основных варианта прочтения  текста: «Рожденный  от  Бога» (Христос)  хранит «рожденного от Бога» (христианина), либо «рожденный от Бога» (христианин)  хранит  себя».  Таранюк  Ж.П.,  президент Восточно-Российской союзной миссии церкви адвентистов  седьмого  дня,  в  своем докладе «Универсализм Апостола  Павла  и  трансформация  миссионерской  парадигмы  в  первоначальном  христианстве»  рассмотрел  антропологические  представления  Апостола,  лежащие  в  основании его миссии среди язычников. Тогобицкий П.Б., преподаватель НББС, посвятил  свой доклад методологии построения  библейского  богословия  на  примере  учения  о  свободе  в 1 Коринфянам.  Френк  Пасс,  бывший  преподаватель  НББС, который  не  смог  присутствовать  лично,  но  присутствовал виртуально через Skype, представил доклад, прочитанный от его  имени Шайфулиным  И.В. «Библейский  взгляд  на  роль личности  в  сотериологии».  В  этом докладе он раскрывал вопрос о роли Бога в призвании, освящении и прославлении  человека  и  об  ответственности человека перед Богом за свой отклик на Его действие.

Первый день завершился круглым  столом,  которым  руководил Иванов М.В., на котором некоторые гости  и  докладчики  конференции – Т. Дятлик,  Р. Соловий,  Ж. Таранюк,  М. Черенков,  И. Макаренко  (проректор  Западно-Сибирского Библейского  колледжа), А. Митрофанов  (преподаватель Московской  богословской семинарии) отвечали на вопросы по теме конференции.

Во второй день конференции большее внимание было уделено категории свободы в истории богословия и в современных богословских и мировоззренческих системах. Санников С.В., президент  ЕААА,  в  своем  докладе «Пасторское  измерение  свободы»  познакомил участников конференции с историческим развитием вопроса о свободе человека в античной философии и в истории христианской церкви. Отец Иоанн (Реморов), проректор Новосибирской Православной Духовной Семинарии, в докладе «Согласование воли человеческой и воли Божией в православной христианской традиции» поднял вопрос о том, каким образом воля человеческая и воля Божественная присутствовали во Христе. Рассел Филипс, миссионер из Великобритании  и  пастор  одной  новосибирских  церквей, обсудил «сближение позиций арминиан и кальвинистов в XVII в.» и показал признание каждой из сторон  испорченности  человека  и  нужды  в  благодати. Маркевич  А.,  преподаватель Московской  богословской  семинарии,  выступил  с  докладом  «Концепции божественной и человеческой свободы у Карла Барта».  Митрофанова  А.,  преподаватель  Московской богословской семинарии, рассказал о «свободе воли в мировых религиях: иудаизме, исламе и буддизме». Соловий Р. в докладе «Переосмысление сотериологии евангелизма в постмодернистском богословии» изложил ключевые концепции и проблемы богословия так называемой «возникающей церкви».

Наконец, было прочитано два доклада по культурологическому аспекту свободы – Черенкова М.Н. «О социальных изменениях свободы и богословских перспективах демократии» и Иванова М.В. «Отстаивание свободы совести в современном мире: христианский подход».

В конце второго дня конференции прошел семинар на тему «Проблема свободы в пасторском измерении», который  проводил Санников С.В., На  этом  семинаре  был  представлена  система взглядов на свободу и ответственность Луиса де Молины, а также рассуждения о роли человека в принятии свободы, даруемой Богом. 

image

Подводя  общий  итог,  можно сказать,  что  обсужденные  вопросы являются  актуальными и  ответы  на них  имеют  практическую  ценность для современного христианства в целом и для каждого христианина в отдельности. Христиане должны понимать значимость свободы в её реализации и по отношению к обществу, и по отношению к Богу. Было бы ошибочным  считать,  что  христианин свободен делать что угодно, включая и  грех, но  также нельзя  и  полагать, что  свободы не  существует. Христианин  призван быть  свободным, но свободным  для  Бога,  искать  Его  волю  и  нести  ответственность  за  свои решения. И хотя в пределах данной конференции было невозможно полностью раскрыть заявленные темы  и  ответить  на  возникающие  вопросы,  она  является  поводом  к  дальнейшим размышлениям и дискуссиям. Церковь должна осмысливать свое положение в современном мире,  должна  быть  готовой  дать  достойный  ответ  на  возникающие  социальные, политические и философские  изменениям  мира.  Она также  должна  всегда  сохранять верность Христу и евангельскому учению и быть провозвестницей  спасительной благодати Божией.

Дмитрий Виноградов (НББС, Новосибирск)

четверг, 28 ноября 2013 г.

Are Seminaries Putting Their Blue Days Behind Them?

America’s mainline Protestant seminaries are in crisis, but so far they seem to be spending more energy dodging tough choices than preparing for the future. A recent article at Inside Higher Ed describes the enrollment collapse at Luther Seminary in St. Paul. Luther is one of the most important Lutheran seminaries in the country, but its status wasn’t enough to insulate it from the forces upending seminaries everywhere. Enrollment fell off sharply, and the institution ”was running multimillion-dollar deficits, spending down its endowment and relying on loans.”

The seminary’s response? It’s making some painful cuts, letting go of some staff and reducing the number of degree programs it offers. Luther isn’t alone; seminaries all over the country are facing tough choices.

In many cases, survival has required selling off property or losing independence. More seminarians enroll later in life than in the past, meaning that seminaries often don’t need buildings filled with dorms and apartments. Others have worked to develop online programs, requiring less of a physical footprint, and selling or leasing their additional facilities.

READ MORE…

вторник, 26 ноября 2013 г.

An avalanche is coming: Higher education and the revolution ahead

'Our belief is that deep, radical and urgent transformation is required in higher education as much as it is in school systems. Our fear is that, perhaps as a result of complacency, caution or anxiety, or a combination of all three, the pace of change is too slow and the nature of change too incremental.'

Download full publication: http://www.ippr.org/images/media/files/publication/2013/04/avalanche-is-coming_Mar2013_10432.pdf

READM MORE…

Discussion Points on the Seminary of the Future

Source: http://future.fuller.edu/Discussion_Points/Discussions/

root/Post/Image/img/@alt

DISCUSSION POINT #1: The Ecosystem of Theological Education

Ecologists call the complex systems within which living things exist “ecosystems.” In a well-functioning ecosystem, resources are abundant, toxins are efficiently filtered and removed, and a rich diversity of life finds niches for flourishing. You could define an ecosystem as a living system for channeling energy to sustain abundance. read more

DISCUSSION POINT #2: The Core and the Edge 

There are three core components to any seminary curriculum that no seminary can do without, and that make a seminary what it is—biblical studies, theology, and history. No other educational institution addresses these three fields in the comprehensive and interrelated way that seminaries seek to do. These are not the only important, or even unique, areas that seminaries address—but they are at the very heart of what a seminary education provides, a three-legged stool that is the foundation of graduate theological education... read more

DISCUSSION POINT #3: Rethinking Vocation

Two generations ago, it was clear who theological education was for. It was for people preparing for ordained ministry or, possibly, missionary service. An overwhelming majority of M.Div. students went on to work as clergy in a Christian denomination. Seminary, like many other professional schools—of law or medicine or business—gave individuals a specific credential for a specific career... read more

DISCUSSION POINT #4a: Generational Transitions in Ethnic Minority Culture

A tremendous amount of vitality in North American Christianity is concentrated in ethnic minority and immigrant communities. Globally, the same could be said for the new Christian movements, only two or three generations old at most, in Asia, Latin America, and Africa. The growth of these movements is surely one of the great moves of God in our time... read more

DISCUSSION POINT #4b: Generational Transitions in the Dominant Culture

If an institution is defined as an organization that thrives at least two generations beyond its founding, the institutional ambivalence of vast numbers of 30- and 40-somethings foreshadows a very rocky period for everything from new church plants to 250-year-old congregations—not to mention seminaries themselves... read more

DISCUSSION POINT #5: Leadership

A seminary is an academic institution. Yet most of its students do not become academics. Rather, they are preparing for leadership in one or another part of the church and wider society—or are already leaders. Students who become pastors, in particular, are often thrust immediately into positions of authority in organizations of significant complexity and, all too frequently, dysfunction. What does it mean for seminaries to prepare their students to be leaders rather than scholars?... read more

DISCUSSION POINT #6: Augmented Reality: Technology and Personal Presence

There are two understandable reactions to any new technology: enthusiasm and suspicion. There are plenty of both regarding the present and future effects of the Internet generally, and social media specifically, on seminary education... read more

DISCUSSION POINT #7: Training, Indoctrination, Education (coming November 14, 2011)

Whatever else seminaries do, they offer theological education. But just offering it is not enough. Seminaries need to make the case for theological education.Perhaps this has always been true to some extent, but it has certainly never been more true than it is today...

DISCUSSION POINT #8: Adaptive Strategies (coming November 21, 2011)

Responding effectively to adaptive problems always requires growth—as when a patient given a diagnosis of heart disease must make major lifestyle changes, or when a diagnosis of terminal illness challenges not just the patient’s but also the doctor’s ability to face our human limitations...

Do online courses spell the end for the traditional university?

University graduates at Cambridge dressed in robes Publishing, music, shopping, journalism – all revolutionised by the internet. Next in line? Education. Now US academics are offering world-class tuition – free – to anyone who can log on, anywhere in the world, is this the end of campus life?

Two years ago, I sat in the back seat of a Toyota Prius in a rooftop car park in California and gripped the door handle as the car roared away from the kerb, headed straight towards the roof's edge and then at the last second sped around a corner without slowing down. There was no one in the driver's seat.

It was the prototype of Google's self-driving car and it felt a bit like being Buck Rogers and catapulted into another century. Later, I listened to Sebastian Thrun, a German-born professor of artificial intelligence at Stanford University, explain how he'd built it, how it had already clocked up 200,000 miles driving around California, and how one day he believed it would mean that there would be no traffic accidents.

A few months later, the New York Times revealed that Thrun was the head of Google's top-secret experimental laboratory Google X, and was developing, among other things, Google Glasses – augmented reality spectacles. And then, a few months after that, I came across Thrun again.

The self-driving car, the glasses, Google X, his prestigious university position – they'd all gone. He'd resigned his tenure from Stanford, and was working just a day a week at Google. He had a new project. Though he didn't call it a project. "It's my mission now," he said. "This is the future. I'm absolutely convinced of it."

The future that Thrun believes in, that has excited him more than self-driving cars, or sci-fi-style gadgets, is education. Specifically, massive online education free to all. The music industry, publishing, transportation, retail – they've all experienced the great technological disruption. Now, says Thrun, it's education's turn.

"It's going to change. There is no doubt about it." Specifically, Thrun believes, higher education is going to change. He has launched Udacity, an online university, and wants to provide mass high quality education for the world. For students in developing countries who can't get it any other way, or for students in the first world, who can but may choose not to. Pay thousands of pounds a year for your education? Or get it free online?

READ MORE…

College Is Dead. Long Live College!

On Sept. 17 [2012], the Pakistani government shut down access to YouTube. The purported reason was to block the anti-Muslim film trailer that was inciting protests around the world.

One little-noticed consequence of this decision was that 215 people in Pakistansuddenly lost their seats in a massive, open online physics course. The free college-level class, created by a Silicon Valley start-up called Udacity, included hundreds of short YouTube videos embedded on its website. Some 23,000 students worldwide had enrolled, including Khadijah Niazi, a pigtailed 11-year-old in Lahore. She was on question six of the final exam when she encountered a curt message saying “this site is unavailable.”

Niazi was devastated. She’d worked hard to master this physics class before her 12th birthday, just one week away. Now what? Niazi posted a lament on the class discussion board: “I am very angry, but I will not quit.”

In every country, education changes so slowly that it can be hard to detect progress. But what happened next was truly different. Within an hour, Maziar Kosarifar, a young man taking the class in Malaysia, began posting detailed descriptions for Niazi of the test questions in each video. Rosa Brigída, a novice physics professor taking the class from Portugal, tried to create a workaround so Niazi could bypass YouTube; it didn’t work. From England, William, 12, promised to help and warned Niazi not to write anything too negative about her government online.

None of these students had met one another in person. The class directory included people from 125 countries. But after weeks in the class, helping one another with Newton’s laws, friction and simple harmonic motion, they’d started to feel as if they shared the same carrel in the library. Together, they’d found a passageway into a rigorous, free, college-level class, and they weren’t about to let anyone lock it up.

By late that night, the Portuguese professor had successfully downloaded all the videos and then uploaded them to an uncensored photo-sharing site. It took her four hours, but it worked. The next day, Niazi passed the final exam with the highest distinction. “Yayyyyyyy,” she wrote in a new post. (Actually, she used 43 y’s, but you get the idea.) She was the youngest girl ever to complete Udacity’s Physics 100 class, a challenging course for the average college freshman.

That same day, Niazi signed up for Computer Science 101 along with her twin brother Muhammad. In England, William began downloading the videos for them.

READ MORE…

суббота, 23 ноября 2013 г.

Resources for Doctoral Students

Источник: The Fund for Theological Education


If you are student who is considering or pursuing a PhD in religion, theology or biblical studies, this page is for you. Here you will find resources and tools for the journey through graduate school into the vocation of teaching.

  • The Wabash Center for Teaching and Learning in Theology and Religion The Wabash Center supports teachers of religion and theology in higher education through meetings and workshops, grants, a journal and other resources to make accessible the scholarship of teaching and learning. All Wabash Center programs are funded by Lilly Endowment Inc.
  • The Carnegie Foundation for the Advancement of Teaching: Clergy Education Study The Carnegie Foundation has recently completed a study of the academic preparation of Protestant, Catholic and Jewish clergy. Through intensive documentation of a cross-section of theological schools, the study sought to understand, broadly, how theological education fosters the development of a pastoral imagination that has the capacity to integrate professional knowledge and skills with moral integrity and religious commitment.
  • Auburn: Study of Theological Education Auburn's Center for the Study of Theological Education is the only research institute in the nation focusing specifically and comprehensively on theological education. Established in 1991, it identifies key challenges, explores them in depth, and shares the results with theological schools, religious communities and other educational institutions.
  • The Louisville Institute The Louisville Institute is a Lilly Endowment-funded program based at Louisville Seminary supporting those who lead and study American religious institutions. The fundamental mission of the Louisville Institute is to enrich the religious life of American Christians and to encourage the revitalization of their institutions, by bringing together those who lead religious institutions with those who study them, so that the work of each might inform and strengthen the other
  • The Association of Theological Schools The Association of Theological Schools in the United States and Canada (ATS) is a membership organization of more than 250 graduate schools that conduct post-baccalaureate professional and academic degree programs to educate persons for the practice of ministry and for teaching and research in the theological disciplines. The Commission on Accrediting of ATS accredits the schools and approves the degree programs they offer.
  • Hartford Institute for Religion Research Hartford Seminary's Hartford Institute for Religion Research has a thirty-two year record of rigorous, policy-relevant research, anticipation of emerging issues and commitment to the creative dissemination of learning. This record has earned the Institute an international reputation as an important bridge between the scholarly community and the practice of faith.
  • The Association of Religion Data Archives (ARDA) The Association of Religion Data Archives (ARDA) strives to democratize access to the best data on religion. Founded as the American Religion Data Archive in 1997 and going online in 1998, the initial archive was targeted at researchers interested in American religion. The targeted audience and the data collection have both greatly expanded since 1998, now including American and international collections and developing features for educators, journalists, religious congregations, and researchers.
  • Black American Feminisms: A Multidisciplinary Bibliography The multidisciplinary subject bibliography of black American feminist writings that follows is an effort to combat the erasure of black feminist subjectivity and thought through the promotion and use of the literature for the general public, students, scholars and life-long learners seeking information on African American feminism and African American feminist interpretations of a broad range of issues. The bibliography documents and validates an intellectual tradition that is continuously ghettoized within black studies, women's studies and society as a whole. Moreover, the bibliography serves to ensure a place for black American feminist thought in the social change discourse, ensuring its preservation and perpetuation
  • The New Testament Gateway The award winning web directory of internet resources on the New Testament, currently being updated daily. Browse or search annotated links on everything from the Greek New Testament to Jesus in Film.
  • National Study of Youth and Religion The project is designed to enhance our understanding of the religious lives of American youth from adolescence into young adulthood, using telephone survey and in-depth interview methods. What follows is a more detailed description of the goals and design of the National Study of Youth and Religion.
  • Calvin Institute of Christian Worship The Calvin Institute of Christian Worship aims to promote the scholarly study of the theology, history, and practice of Christian worship and the renewal of worship in worshiping communities across North America and beyond.
  • Center for Effective Teaching and Learning CETaL promotes excellence in university teaching and learning. UTEP Faculty and other instructors in the region find support here for instructional design, development and evaluation. The Center works with faculty to develop teaching materials that clearly communicate to students how to succeed in completing course requirements and in learning course material.
  • The Andrew W. Mellon Foundation Our grant making philosophy is to build, strengthen and sustain institutions and their core capacities, rather than be a source for narrowly defined projects. As such, we develop thoughtful, long-term collaborations with grant recipients and invest sufficient funds for an extended period to accomplish the purpose at hand and achieve meaningful results.
  • The Ford Foundation: Grants The vast majority of Ford Foundation grants go to organizations. But individuals may apply for fellowships for advanced degrees in areas of interest to the foundation. Recipients are selected by universities and other organizations that receive grants from the foundation to support fellowships. Here are two such programs.
  • Lilly Theological Research Grants The Lilly Theological Research Grants program, inaugurated in 1996 and revised in 2001, is designed to enhance the skill and capacity of faculty in ATS schools as theological researchers and scholars. It supports research efforts of faculty, particularly at junior and non-tenured levels in order to nurture the development of their scholarship; seeks to enlarge the pool of faculty actively engaged as theological researchers; works to increase knowledge about grant seeking and the craft of theological research; and nurtures the habit of research as an ongoing aspect of scholarly life.
  • Practicing our Faith This web site is sponsored by the Valparaiso Project on the Education and Formation of People in Faith, a project whose purpose is to develop resources to help contemporary people live the Christian faith with vitality and integrity in changing times. The Project is ecumenical in orientation and appreciative of the legacies of a range of Christian traditions. We sponsor seminars, books, conferences and web sites for adults and youth.
  • Programs for Theological Exploration of Vocation (PTEV) In May 1999, Lilly Endowment Inc. invited a group of outstanding colleges and universities to design programs for this initiative. Schools were asked to establish or strengthen programs that 1) assist students in examining the relationship between faith and vocational choices, 2) provide opportunities for gifted young people to explore Christian ministry, and 3) enhance the capacity of a school's faculty and staff to teach and mentor students effectively in this arena.
  • Lilly Endowment, Inc: Religion In recent years Lilly Endowment's religion grant making has been focused on major, interlocking efforts aimed at enhancing and sustaining the quality of ministry in American congregations and parishes. The Endowment has focused on supporting programs and projects that address four broad questions: How do we identify, recruit and call forth a new generation of talented Christian pastors? How do we best prepare and train new ministers for effective and faithful pastoral leadership? How do we improve the skills and sustain the excellence of pastors currently serving congregations? What are basic questions about the current state of the practice of ministry that we need to answer to improve the quality of ministry?
  • American Academy of Religion As a learned society and professional association of teachers and research scholars, the American Academy of Religion has over 10,000 members who teach in some 1,500 colleges, universities, seminaries, and schools in North America and abroad. The Academy is dedicated to furthering knowledge of religion and religious institutions in all their forms and manifestations. This is accomplished through Academy-wide and regional conferences and meetings, publications, programs, and membership services.
  • The Society of Biblical Literature The Society’s mission to foster biblical scholarship is a simple, comprehensive statement that encompasses the Society’s aspirations. Our vision is to offer members opportunities for mutual support, intellectual growth, and professional development.

*All summaries copied from actual websites’ stated mission.

пятница, 22 ноября 2013 г.

…духовное образование есть не только сфера профессиональной деятельности, но и истинное искусство…

Руководитель Библиотеки МДА – игумен Дионисий (Шлёнов), кандидат богословия, о состоянии библиотеки МДА:

"В современном мире, духовные основания которого размываются с головокружительной быстротой, особую роль играют центры высокой культуры, напряженного поиска абсолютной Истины, с одной стороны бережно хранящие драгоценное наследие прошлого, а с другой – созидающие на его основе пространство для духовно-нравственного возрастания в ближайшем будущем. Сегодня духовное образование есть не только сфера профессиональной деятельности, но и истинное искусство, высокая миссия.... Несомненно, что собирание без дальнейшего осмысления и надлежащего хранения бесполезно. Осмысление – дело будущего, результат кропотливого учебного процесса и учёного дерзновения. Творческое и ответственное хранение – важнейшая обязанность, лежащая на тех, кто не имеет права зарывать талант в землю подобно нерадивому рабу (Мф. 25, 18). Первому человеку на земле Адаму Бог поручил «хранить и возделывать рай» (Быт. 2, 15), и это хранение и возделывание является, прежде всего, указанием на то, что мы должны внимательно и ответственно относиться к своему духовному становлению и к тому, что этому становлению способствует."

ЧИТАТЬ ДАЛЬШЕ…

Главная цель образовательного процесса: в живом соединении с Живой Истиной

Интервью с проректором по учебной работе, заведующим кафедрой богословия Московской духовной академии заслуженным профессором Михаилом Степановичем Ивановым.

Прежде всего, хочу обратить внимание на то, что три составляющих этот вопрос (потенциал преподавателей, потребности учебного процесса и интересы студентов) действительно должны находиться в полном единстве. Если они, согласно басне, окажутся «лебедем», «раком» и «щукой», то ни о каких положительных результатах духовного образования, естественно, говорить не придется. Созиданию этого единства в духовном учебном заведении, на мой взгляд, в значительной мере способствует тот факт, что истина, постигаемая в духовной школе, в отличие от любого другого образовательного учреждения, является Живой Истиной, т. е. Христом, сказавшим о Себе, что Он есть Путь, Истина и Жизнь. Отсюда вытекает главная цель образовательного процесса: она заключается не только и не столько в накоплении знаний, сколько в живом соединении с Живой Истиной. Такой вывод отнюдь не означает, что научный потенциал преподавателей духовной школы должен отступить в учебном процессе на второй план. Церковная наука, как и наука светская, играет исключительную роль, и ее научный статус не подвергается никакому сомнению или умалению. Речь здесь идет о другом – о том, чтобы церковная наука и научный потенциал наших преподавателей не стали «вещью в себе», не оказались самодовлеющей вещью, а выполняли бы всегда служебную миссию, были бы не самоцелью, а лишь средством соединения со Христом. Такой характер, с моей точки зрения, должен носить и учебный процесс, в котором каждый учебник, каждая лекция, каждая встреча преподавателей и студентов являли бы живой образ Христа, соединяли со Христом, вызывали радость встречи со Христом. Духовно-воспитательная роль учебного процесса, на мой взгляд, огромна. Во всяком случае, она ничуть не меньше той роли, какую играет в духовной школе возглавляемая проректором воспитательная работа, организуемая и осуществляемая в процессе воспитания студентов.

Читать дальше…

Prodigal Pastor Kids: Fact or Fiction?

BU-111213-graphic1November 12, 2013 — Katy Perry. Rick Warren. Anne Graham Lotz. Franklin Graham. The Jonas Brothers. Frank Schaeffer. Jessica Simpson. All of these names, disparate though they may seem, have something in common: They are all pastors kids.


When it comes to the children of the clergy, stereotypes abound. First, there's the model child, who lives by the rulebook and follows in the footsteps of his or her minister parent. In many churches, this is an expectation as much as it is a stereotype. Yet perhaps the dominant stereotype of the pastor's kid is the prodigal—the wayward child, the rebel who has fallen away from the faith, the backslidden who'd rather strike out on their own than live in the shadow of the steeple.

The underlying assumption of this stereotype, however, is that Christians believe those who've grown up closest to the church are the quickest to leave it. And as with any stereotype, it's worth closer examination to see if any of these perceptions are really true.

After all, those named above have chosen different routes. Some have willingly taken up the ministry as their own calling, while others have disassociated with the Christian faith entirely, and others still have gone through a period of rebellion only to return with a renewed sense of spiritual purpose.

So where does this stereotype of the prodigal pastor kid come from? Are those who grow up as the children of faith workers really more inclined to "grow out" of church later in life? And is it as big of a trend as it is often perceived? The latest Barna study put these questions to the test, with surprising results.

The Faith of Pastors' Kids

Certainly those who have spent their childhood in the front row seat of the sanctuary are given a unique vantage point of church—for better or for worse. If it's for the worse, one might understand how this could contribute to a rejection of the faith later in life.

Two out of every five pastors (40%) say their child, age 15 or older, went through a period where they significantly doubted their faith. One–fifth of pastors say this is "very" accurate of their children and another 22% say it is "somewhat" true. This is about the same rate as today's Millennials, about 38% of those with a Christian background say they have experienced a similar season of doubt. In other words, pastors' kids are pretty normal—about as likely as other kids raised in the Church to experience significant spiritual doubts.

When broken down into types of congregations, the pastors most likely to agree their children have faced significant doubt are pastors serving white congregations (43%) or mainline churches (51%). In contrast, the pastors least likely to say this describes their children are pastors serving non–white congregations (25%) or non–mainline churches (37%).

Overall, one–third of pastors (33%) say their child is no longer actively involved in church. Yet when it comes to the rejection of Christian identity altogether, the occurrences are even less.

When pastors were asked if their children no longer consider themselves to be Christians, only 7% said this was "accurate" of their kids—that's less than one in 10. This compares to the nationwide prodigal rate of about 9% among Millennials. The parent–pastors who are most likely to say this is not at all accurate of their kids are non–mainline pastors (98%) or Southern Baptist pastors (97%)

Top 7 Reasons Pastors Believe their Kids Struggle with Faith

Yet even if pastors' kids are more spiritually grounded than many might give them credit for, it's hard to argue that they don't face distinct social and spiritual challenges.

ЧИТАТЬ ДАЛЬШЕ =>

четверг, 21 ноября 2013 г.

Вячеслав Халанский: Тенденции развития христианской психологии в Украине: тогда и сейчас (1990 – 2013 гг.)

Можно отметить три периода развития психологического консультирования и душепопечения в Украине. Временной промежуток и описание этих периодов составляют краткий обзор стратегий развития консультирования, их остановки и прерывания. Также в статье очерчены тенденции развития как сумма факторов, указывающих путь и/или направление развития христианской психологии и психологического консультирования в ближайшем будущем.

Первым периодом развития консультирования можно считать время с 1990-го по 2000 г. Ряд организаций с Запада приехали в СНГ с миссионерской целью, и в рамках этих организаций происходило развитие консультирования. Для примера можем привести организацию «Молодежь с миссией», которая активно развивалась в Киеве, Житомире, затем в других городах, но целенаправленно начала проводить обучение душепопечению начиная с 2000 года. Такое обучение прошло большое количество людей. Этот период был характерен тем, что модели душепопечения, привезенные с Запада, культивировались и развивались в церквах.

ЧИТАТЬ ДАЛЬШЕ…

понедельник, 11 ноября 2013 г.

Развитие стратегического мышления для богословского образования

21-24 октября 2013 г. на базе Украинской евангельской теологической семинарии (Киев) состоялось Общее Собрание Евро-Азиатской аккредитационной ассоциации евангельских учебных заведений («Богословская конференция – 11») и Институт повышения квалификации Overseas Council на тему «Развитие стратегического мышления для богословского образования».

General Photo - Общее фото

В этом информационном сообщении мы кратко ознакомим вас с содержанием Института повышения квалификации, а в следующем - с содержанием и решениями Общего Собрания ЕААА. Программа Института повышения квалификации главным образом была построена вокруг изучения и анализа опыта конкретных учебных заведений и христианских организаций в сфере развития стратегического мышления для богословского образования.

_MG_3665

Scott Cunningham (вице-президент Overseas Council) во время первой сессии Института отметил, что «особенности современного мира делают стратегическое мышление крайне необходимым. Поэтому те, кто мыслят стратегически, должны обладать следующими особенностями: мыслить на шаг вперед, мыслить критически, мыслить целостно, мыслить широко (т.е. избегать узости взглядов), мыслить оперативно, мыслить и только потом действовать, и постоянно думать, думать и думать. Стратегическое мышление – это основа для движения богословского образования в будущее».

_MG_4367

Геннадий Пшеничный (ректор Кубанского евангельского христианского университета, Краснодар) поделился опытом КЕХУ, каким образом стратегическое мышление помогло университету в формировании сильной и активной команды. «Стратегическое мышление – это ясное понимание, куда и с какой целью мы собираемся двигаться, и принятие решений, направленных на достижение этих целей. Служение – это Божья жизнь, которая действует во мне, чтобы приносить плод и духовный рост в жизни других». В итоговых рекомендациях Геннадий отметил, что формирование команды – это постоянная работа с командой и в команде: «поддержание и развитие атмосферы заботы и доверия; работа над формированием общего богословия и мировоззрения; и акцент на главном – состояние сердца каждого члена команды перед Богом».

_MG_4487

Иван Русин (ректор Украинской евангельской теологической семинарии, Киев) рассказал об опыте применения стратегического мышления в процессе смены руководства семинарии. Главный акцент Иван сделал на принципах, которых следует придерживаться во время стратегических перемен в лидерстве: (1) прозрачность, последовательность и преемственность в процессе перемен, (2) видение, миссия, ценности и стратегический план, которому следует семинария в процессе смены руководства, (3) целостная и функциональная структура учебного заведения, (4) способность преодолеть двойной мессианский синдром (как уходящим, так и приходящим лидером).

_MG_5018

Riad Kassis (исполнительный директор International Council for Evangelical Theological Education и Langham Scholars) основное внимание уделил вопросу выбора подхода к стратегическому планированию: контекстуальный подход vs революционный подход. Контекстуальный подход больше всего подходит в тех случаях, когда радикальные изменения нежелательны, организация стабильна и зрела, и хочет сохранить базовую структуру, в основе руководства лежит миссия учебного заведения, а также когда требуется повысить эффективность действующего руководства. Революционный подход к стратегическому планированию рекомендуется применять тогда, когда необходимы новое видение или миссия, или же совет попечителей, совет руководства и сотрудники расходятся во мнениях о внедрении стратегий, либо нужен более динамичный план, или если организация желает создать себе новый имидж в определенном секторе деятельности. В заключение, Riad Kassis подчеркнул важность использования целостного проницательного подхода к стратегическому планированию, который характеризуется двумя ключевыми принципами: свободный обмен идеями внутри команды и креативное мышление.

_MG_5154

Валентин Синий (ректор Таврийского христианского института, Херсон), поделился опытом ТХИ, каким образом стратегическое мышление помогло сделать работу Совета попечителей института более эффективной. В своем докладе он отметил, что в настоящее время основная роль Совета попечителей – определять стратегию и миссионерское направление деятельности института, а также оценивать качество работы ректора и формировать бюджет института. Отвечая на вопрос, что может помочь Совету попечителей евангельского учебного заведения работать более эффективно, Валентин предложил четыре ключевые акцента, которые ректору необходимо сделать в работе с Советом попечителей: (1) добиться ясного понимания членами Совета миссионерского заявления и целей школы, т.е. для чего она существует, (2) определить, что конкретно ожидается от каждого члена Совета, (3) прояснить в чем именно состоит роль председателя Совета попечителей, и (4) провести четкую линию полномочий и ограничений, как в ответственности и деятельности Совета, так и ректора института.

_MG_5239

Сергей Намесник (ректор университета «Богатство благодати», Кишинев) рассказал об опыте христианского университета в применении стратегического мышления для развития миссионерского служения в странах Средней Азии. Сергей отметил два важных принципа, которые использует их университет на протяжении многих лет: «Во-первых, мы обучаем людей, начиная с их уровня, и формируем их для конкретного культурного контекста. Во-вторых, мы разрабатываем академические программы от теории по направлению к практике». Ректор университета также отметил следующие факторы, которые способствуют развитию стратегического мышления для миссионерского служения: исследовать контекст служения, контекстуализировать учебные программы, формировать команду посвященных преподавателей-специалистов, продолжать ученичество со студентами после их выпуска из университета, активно сотрудничать с поместными объединениями церквей, и всегда быть готовыми к неожиданным «сюрпризам» на миссионерском поле.

РОМАН ЗАВІЙСЬКИЙ

Роман Завийский (декан богословского факультета Украинского католического университета, Львов) поделился историей формирования и развития УКУ. Университет начал свою деятельность с нескольких программ, обучение по которым началось в полуразрушенном помещении детского садика во Львове в начале 90-х годов. На сегодняшний день УКУ – ведущий христианский университет Восточной Европы, в котором действует несколько факультетов с десятками программ и кафедр, а также свыше десяти исследовательских институтов и центров. Стратегическое мышление для богословского образования Роман определил как «мечтание с Богом», а также провел параллель между ростом дерева и стратегией развития УКУ. Университет укоренен в христианских ценностях: прославление Бога, благополучие и достоинство человека. Стволом «университетского дерева» является эффективная организационная структура и качественный менеджмент университета с активным привлечением студентов и преподавателей к процессу управления. «Ветви» университета – профессиональный рост и высокие академические стандарты. Плод учебно-воспитательной деятельности УКУ – выпускники, которые являются «светом и солью» Христа в современном обществе.

_MG_5982

David Baer (президент Overseas Council) рассказал об опыте команды Overseas Council в процессе формулирования стратегических глобальных приоритетов. Основное внимание докладчика было уделено вопросу каким образом глобальное стратегическое мышление помогает улучшить принятие решений, сплотить коллектив и осуществить другие ключевые действия в богословской школе или христианской организации. Стратегическое планирование Дэвид рекомендовал начинать с «несовершенного, но рабочего определения сущности организации», а «при отсутствии достаточного опыта и образования в сфере стратегического мышления и стратегического планирования, применять те же скромные навыки, которые помогали вам в других сферах вашей жизни и служения». В вопросе применения стратегического мышления в процессе планирования Дэвид поделился принципом «семи решений», которые в конечном итоге сыграли решающую роль в формулировании пяти стратегических глобальных приоритетов Overseas Council: (1) достигать населения с ограниченным доступом к образовательным услугам, (2) поддерживать призванных лидеров, которые посвятили свою жизнь обучению и служению, (3) инвестировать в христианских лидеров, у которых несоизмеримые возможности влиять на церковь, культуру, мир и будущее церкви и общества, (4) помогать организациям, учебным заведениям и «сетям», которые посвящены развитию лидеров более укорененных, более отзывчивых, более доступных, и более жизнеспособных в своем служении, (5) способствовать, поддерживать и направлять эффективный диалог, который нацелен на лучшее осмысление глобальных нужд с осознанной христианской перспективы. В заключении, отвечая на поставленный в начале сессии вопрос, Дэвид подытожил: «Итак, каким же все-таки образом глобальное стратегическое мышление помогает нам улучшить процесс принятия решений, построения команды, и другие виды деятельности богословской школы или христианской организации? Стратегическое мышление помогает направить деятельность учебного заведения к ясной цели; направляет усилия и посвященность нашей команды; освобождает время лидера для того, чтобы вести (быть лидером), а не управлять (подгонять); расширяет нашу историческую миссию посредством инновационных идей и проектов для изменения обстоятельств и мира; повышает и поддерживает уровень моральной устойчивости и посвящения команды; а самое главное, прославляет Бога сознательным равнением на Его искупительную цель и действия в мире».

_MG_5551

Parush Parushev (ректор International Baptist Theological Seminary, Прага-Амстерстам) в заключение Института повышения квалификации поделился опытом IBTS, каким образом стратегическое мышление направляло организационные изменения для развития семинарии. Идея создания семинарии возникла еще в 1908 г., хотя само учебное заведение было основано только в 1949 г. в Швейцарии. В 1995 г. семинария переехала в Прагу (Чешская республика), где активно продолжалось развитие существующих и открытие новых учебных программ, шли аккредитационные процессы, открылось несколько исследовательских институтов, а также докторская программа (PhD). В 2012 г. Совет Европейской баптистской федерации принял решение о переводе семинарии из Праги в Амстердам, где будет продолжаться развитие докторской программы совместно с Vrije Universiteit (Свободный университет Амстердама) и развитие магистерских программ совместно с британским университетом Манчестера. В заключение доклада Парушев рассказал о вызовах, которые на сегодняшний день стоят перед богословскими учебными заведениями: какой путь и почему следует избрать для развития семинарии? Путь профессиональной подготовки служителей для поместных церквей? Или же путь академического богословского образования с достижением признания на государственном и международном уровне? Или же искать иной, более трудный путь, учитывая максимально и практические ожидания церквей и высокие академические стандарты? Ответы на эти вопросы можно найти в статье Паруша Парушева «Theological Education and the Academia: A convictional theological perspective on evangelical learning».

Исполнительная дирекция ЕААА

вторник, 5 ноября 2013 г.

Дискуссия между Н. Т. Райтом и Бартом Эрманом о проблеме зла и страданий

Эрман: как проблема страданий разрушила мою веру

Большую часть своей жизни я был преданным христианином, верил в Бога, который принимает активное участие в нашей жизни и в спасение во Христе. Уже в годы своей юности я стал евангельским верующим и твердо верил, что Библия – это богодухновенное и безошибочное Слово Божье. В те годы у меня был простой и незамысловатый ответ на вопрос: почему в мире так много боли и страданий? Бог наделил нас свободой выбора (мы – не запрограммированные роботы), и мы может творить как добро, так и зло – отсюда Холокост, геноцид в Камбодже и многое другое. Это, конечно, не объясняло всего зла в мире, поэтому я верил, что Бог в конце концов выведет на свет правду, накажет грешников и восстановит порядок на земле.

Н. Т. Райт: Божий план спасения

Спасибо, Барт, за ясный и трогательный рассказ об утрате веры, о поисках ответов и последующем отказе от христианства. Я был очень рад услышать слова о твоей надежде, что недавняя твоя книга не подтолкнет читателей последовать за тобой в агностицизм (хотя я думаю, некоторым твоя риторика все же может показаться убедительной), но заставит всех насзадуматься на серьезнейшим вопросом. То же самое я постоянно говорю людям: я верю в авторитет Писания и в христианскую традицию как дискурс, в рамках которого христиане должны толковать Библию, но и немаловажным считаю обращаться к доводам разума. Наша культура стала жертвой эмотивизма, и люди, говоря «я чувствую» на самом деле подразумевают «я так думаю», отсюда лишь небольшой шаг до того, чтобы чувства возобладали над разумом и затмили его полностью. Я думаю, все согласятся, что так мы придем только к хаосу и безумию.

Читать дискуссию: http://ty.colbooks.net/николас-том-райт/выпуск-№3-05112013/

среда, 31 июля 2013 г.

Второе Послание к Коринфянам. Комментарий веслианской традиции

ВТОРОЕ ПОСЛАНИЕ К КОРИНФЯНАМ. КОММЕНТАРИИ ВЕСЛИАНСКОЙ ТРАДИЦИИ. Фрэнк Г. Карвер. (512 с., твердый переплет, ISBN 978-5-7454-1293-6, Совместное издание «Библия для всех» и «Вера и святость). Комментарии предназначены для систематического и методического изучения библейского текста. Они знакомят читателя с автором, временем написания библейской книги, рассматривают специфические исторические ситуации, отраженные в тексте. Далее следует подробный разбор самого текста и рассматривается его актуальность, богословское значение и практическое применение. Комментарии помогут вам расширить свой кругозор и лучше понять смысл и содержание Второго послания к коринфянам.

понедельник, 29 июля 2013 г.

ТОЧКА ВХОДА: УНИВЕРСИТЕТ

Денис Гореньков
Источник: газета “Мирт”

Мир сегодня невозможно представить без университетов. Сегодня нет и более эффективного инструмента влияния на мир, чем система высшего образования. Университеты меняют мир. Сила, которая заложена в образовании и в самом студенческом сообществе, огромна.

Немецкий реформатор Мартин Лютер был профессором юриспруденции Виттенбергского университета. Благодаря деятельности уверовавшего во Христа выпускника Кембриджа, политика Уильяма Уилберфорса, и его университетских товарищей был принят закон об отмене рабства в британской империи. Поэтику и древнегреческий язык в харьковском коллегиуме преподавал богослов и философ Григорий Сковорода, оказавший огромной влияние на развитие русской религиозной философии.

Владимир Филимонович Марцинковский, известный христианский апологет, в начале прошлого столетия трудился секретарем Российского студенческого христианского движения, а затем сменил профессорское звание в Самарском университете на звание студенческого апостола. После революции Марцинковский умело использовал лекторий Петроградского университета для диспутов с Луначарским и обращений к студенчеству.

Влияние университетов на студентов и студенчества на общество далеко не всегда было созидательным. Российские студенты-бомбисты, нигилисты середины XIX века породили отвратительную идеологию террора и проложили ему дорогу в век ХХ. Студенческие бунты в Европе ХХ века, горящие Тунис, Париж и Лондон показали, что студенты могут влиять на мир разрушительно. Новая история высшего образования — это история новых, хорошо образованных варваров. Находящаяся вне глубоко укоренённой в Боге мировоззренческой магистрали современная система ценностей обрекает университеты плодить все новые страницы для WikiLeaks. Но ценности и идеи, которые направляют эту силу, можно изменить.

Ректор Донецкого христианского университета доктор наук, член попечительского совета движения «Содружество студентов-христиан Украины» Михаил Черенков считает, что «современные вузы, сформировавшиеся в условиях цивилизации нового времени, подобны фабрикам, производящим подготовленных для жизни, служения и работы в обществе людей». Но «производить профессионалов» и «формировать личности» — разные понятия. В связи с этим возникает вопрос: возможно ли полноценное образование без полновесных ценностей? Откуда эти ценности будут проникать в университеты? Кто их принесет и закрепит там?

Христианская идея, которая созидала первые европейские университеты, создавала будущее. «Я много размышлял над тем, какую область служения Иисусу Христу избрал бы апостол Павел, если бы жил в наше время?» — сказал профессор медицины на конференции британского Студенческого Христианского Союза в 1932 году. — «Я полагаю, что он, не мешкая, отправился бы прямо в наши университеты: Новый Завет говорит, что Павел всегда выбирал стратегически важные центры для своего служения».

По мысли ливанского политика и философа Чарльза Хабиба Малика, известного в прошлом деятеля ООН: «Университет — та точка опоры, с помощью которой можно перевернуть мир. Если церковь осознает, что величайшее из ее служений в новом завоевании университетов, некогда основанных на Христе, то она сослужит добрую службу себе и делу Евангелия. Это средство более действенно, чем все прочие. Измени университет — и ты изменишь мир».

Сегодня мы можем наблюдать явный перелом в отношении евангельских христиан к возможности получать высшее образование. На смену временам, когда верующие практически были отрезаны от учебы в вузах, пришло время свободы: учиться сегодня могут все, были бы средства и желание. Скептическое отношение лидеров евангельских общин к учёбе в университетах меняется. Сегодня молодежи даже советуют на уровне церкви идти учиться. Первого сентября, в день студента, в общинах произносятся молитвы об учащихся студентах.

Что же повлияло на позицию лидеров церквей и молодых христиан, что мотивирует христианскую молодежь идти в вузы? Основываясь на опыте работы студенческих христианских служений, на ряде опросов и интервью, проведенных нами среди верующих студентов, можно выделить два фундаментальных мотива.

Мотив первый. Христиане — молодые люди и их родители — хотят, чтобы молодежь реализовалась в профессиональном мире. Их желание основано на прагматичном понимании статусной роли высшего образования («диплома») в современном обществе.

Мотив второй. Лидеры церквей хотели бы увеличить влияние христиан во всех сферах общественной жизни. Прямое воздействие на общественную жизнь страны окажут, безусловно, христиане-выпускники вузов. Сегодняшние студенты, утверждают церковные стратеги, это завтрашние лидеры общества. Итак, очевидно нарастающее стремление евангельских христиан к активной социализации, карьере и, в какой-то степени, влиянию на общество. Ключом к этим явлениям и процессам им все чаще видится университет.

Бесспорно, все это выглядит значительно совершеннее маргинальной позиции по вопросу обучения в вузе верующих, в которую их поставило советское атеистическое государство. Хочется подчеркнуть, что процесс «освоения» высшего образования христианами уже идет и дает свои результаты: евангельские христиане возвращаются в те сферы общества, откуда они были вытеснены во времена СССР, повышается и в целом количество христиан с университетским образованием, что оказывает влияние и на церковную жизнь.

Однако хочется отметить, что сегодня мотивы для получения образования являются либо прагматическими (статусная роль обладателя диплома), либо стратегическими (прямая возможность для церкви влиять на студенчество и общество). Оба этих мотива выглядят достойными или, во всяком случае, связанными с реальностью. При этом не может не тревожить то обстоятельство, что среди названных мотивов нет доводов в пользу ценности разума, силы мышления, возможности прославить Бога непосредственно в умственном развитии, в образовании. Поэтому помимо прагматической и стратегической позиций христиан в отношении образования, видится нужда в позиции эпистомологической. За редкими исключениями, евангельские христиане по-прежнему опасаются «философствования» и «умствований», не видя ценности в том, чтобы использовать обучение в вузе именно для образования христианина, повышения качества его мышления, расширения кругозора и интеллектуального роста.

Этот процесс, в котором познание Бога связано с познанием созданного Им мира, признанный лидер евангельского мирового движения Джон Стотт называет «благословением разума». Невозможно отрицать, что размышление и познание традиционно присущи христианству. Разум христианина, согласно Стотту, нуждается в возрождении, развитии и использовании в прославлении Христа так же, как и любые другие стороны человеческой личности.

О роли разума в христианской проповеди верно высказывается известный немецкий теолог Вольфхарт Панненберг в книге «Основные вопросы богословия»: «Неубедительная проповедь не имеет силы, даже если проповедник полагается на силу Святого Духа… Логика и труд Святого Духа — не соперники. Полагаясь на силу Святого Духа, Павел, тем не менее, не забывал про силу разума и убеждения».

Что же такое «христианский разум», в чем сходство христианского мышления с любым другим мышлением и что выделяет именно этот способ мышления из всех остальных? Гарри Бламайер дает следующее определение христианскому разуму: это «разум обученный, способный дать адекватный ответ аргументам, выставляемым мирской философией, предлагая свои аргументы, основанные на исходных предпосылках христианской веры».

Вы считаете «мирскую мудрость» опасной для христианской жизни? Что же, дайте Богу развивать ваше собственное мышление, учитесь мыслить как христиане.

Убеждая христиан развивать собственный разум, Джон Стотт утверждает: «Я все больше склоняюсь к мысли о том, что в наши дни Бог призывает все больше людей к выполнению учительского служения; Он призывает тех, кто обладает острым умом, твердо стоит на библейском учении, кто способен к преподавательской деятельности. По Его велению эти люди отправятся в мировые столицы и университетские городки, где, подобно Павлу в ефесском училище Тиранна, будут служить, преподавая вдумчивое, систематическое учение, разъясняя древнее Писание и связывая их в современным миром».

Да, диплом и карьера важны. Да, важно и то влияние, которое будет оказывать выпускник-христианин на своем рабочем месте. Но также важны те возможности для развития мышления, систематизации научных знаний, навыков работы с источниками и в целом умение критически подходить к любой информации, которые может дать образование человеку.

В этом процессе, процессе формирования личности людей, способных менять мир, всем нам есть место. Есть место, и это главное место, преподавателям, которые способны дать студентам настоящее образование. Есть место христианским студенческим движениям, как внутрицерковным, так и межконфессиональным, которые способны предлагать студентам Евангелие, христианские ценности, здоровый образ жизни. Есть место, конечно же, самим студентам-христианам, на которых лежит и огромная ответственность, и привилегия: изменяя себя, менять мир.


"Традиция подготовки служителей в братстве евангельских христиан-баптистов. История и перспективы":
Сборник статей. - М.: РС ЕХБ, 2013.

Международная научно-практическая конференция 16-18 апреля 2013 года, Москва

TheDifference.ru - Чем отличается учитель от преподавателя

Процесс обучения строится на получении определенных теоретических знаний и приобретении навыков их использования в обычной жизни и профессиональной деятельности. Организацию этого процесса трудно представить без участия преподавателей и учителей, работа которых и заключается в том, чтобы обеспечить учащихся необходимой информацией, а также проконтролировать качество ее усвоения. Они выполняют настолько близкие функции, что не многие видят разницу между учителем и преподавателем. Тем не менее, она существует и отражает конкретные профессиональные цели.

Кто такие учитель и преподаватель

Учитель – специальность, которую приобретают выпускники педагогических институтов и средних специальных учебных заведений, готовящих педагогические кадры для работы в начальных классах общеобразовательной школы. Получая диплом, они становятся основным звеном учебно-воспитательной системы, которая в современных условиях ориентирована на то, чтобы научить школьников учиться – самостоятельно добывать необходимые знания.

Преподаватель – квалификация выпускников университетов, реже – академий, которая дает право лицу, получившему соответствующий диплом, заниматься научно-преподавательской деятельностью в области своей специализации.

Сравнение учителя и преподавателя

В чем же разница между учителем и преподавателем?

Прежде всего, в том, что перед ними стоят разные задачи. Для учителей они заключаются в необходимости развить у младших школьников навыки обучения и предоставить ученикам  средних и старших классов возможность использовать их для усвоения учебного материала, предусмотренного государственными общеобразовательными программами.

В учительской практике используются специально разработанные педагогические методы, технологии и приемы, позволяющие добиться высокой эффективности базового обучения. Его теоретическая основа обеспечивает выпускникам перспективу обучения в высших учебных заведениях, а приобретенные ими умения пользоваться информацией как инструментом для совершенствования своих знаний в той или иной сфере позволяют легко адаптироваться в системе высшей школы.

Задача преподавателя – в полном объеме предоставить учащимся необходимую научную и методическую информацию по конкретному предмету и организовать контроль над качеством ее усвоения. В обязанности преподавателя не входит обучение студентов или курсантов в том виде, как оно осуществляется в школе.Взамен школьных методик  преподаватель применяет лекционно-зачетную систему, в которой основная работа по изучению предмета выполняется самими учащимися. Они пользуются лекциями как одним из источников, но должны самостоятельно находить около 80 % информации, чтобы освоить программу курса, обязательную для зачета или сдачи экзамена.

Цель урока, который проводит учитель по своему предмету, — обучать, развивать и воспитывать. Воспитание – неотъемлемая часть учительской работы. Она состоит в общении с учениками, их родителями, в постоянном контакте с детскими общественными организациями и государственными службами, занимающимися вопросами защиты прав ребенка.

Преподаватель не занимается вопросами воспитания. Цель его деятельности – информировать, контролировать, принимать участие в научно-исследовательской и научно-методической работе.

Слово «учитель» имеет и более широкое значение. Учителем называют духовного наставника, человека, обладающего особыми знаниями, постижение которых – долгий путь нравственного совершенствования. В роли учителя в этом смысле слова может выступать и преподаватель, если его личность настолько значима, что заслуживает преклонения и почитания  со стороны учеников.

TheDifference.ru определил, что отличие учителя от преподавателя заключается в следующем:

  1. Преподаватель – квалификация, которая присваивается выпускникам учебных заведений, имеющих статус университета или академии. Учитель – педагогическая специальность.
  2. Цель преподавательской деятельности – предоставление научной и методической информации. Учитель обучает учеников предмету и формирует у них навыки самостоятельной учебной работы.
  3. Преподаватель не занимается воспитанием студентов. Учитель выполняет триединую задачу обучения, воспитания и развития личности школьника.
  4. Преподаватель может принимать участие в научно-исследовательской и научно-методической работе учебного заведения. Учитель занимается практической работой, хотя в ней организация и проведение уроков тоже может сочетаться с разработкой инновационных методов обучения, инновационных учебно-педагогических технологий и различных научно-методических материалов.
  5. Преподаватель проводит курс лекций, организует практику и лабораторные занятия. Учитель занимается с учениками на уроках, тип которых определен требованиями школьной программы.

вторник, 14 мая 2013 г.

Роль християнської психології у розвитку духовних опор особистості

Всеукраїнська асоціація християнських психологів і психотерапевтів,
Український католицький університет,
Київський інститут бізнесу та технологій,
Українська Євангельська Семінарія Богослов’я
у співпраці з Інститутом релігійних наук св. Фоми Аквінського та
Європейським Рухом Християнських Антропологів, Психологів і Психотерапевтів

Шановні колеги! Запрошуємо Вас взяти участь у роботі ІІ Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції «РОЛЬ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ПСИХОЛОГІЇ У РОЗВИТКУ ДУХОВНИХ ОПОР ОСОБИСТОСТІ», яка відбудеться 8-9 червня 2013 р.

Інформаційний лист

Запрошуємо докторантів, аспірантів, психологів, психотерапевтів, філософів, богословів, педагогів, журналістів, бізнесменів, політиків, антропологів, а також усіх бажаючих для кого ця тема актуальна, взяти участь у роботі науково-практичної конференції «РОЛЬ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ПСИХОЛОГІЇ У РОЗВИТКУ ДУХОВНИХ ОПОР ОСОБИСТОСТІ», яка відбудеться в Києві 8-9 червня 2013 року.

Тематичні орієнтири роботи конференції:
(пленарні доповіді та майстер-класи)

  • Методологічна основа для інтеграції богослов’я і психології. Антропологічне підґрунтя розвитку психології з християнської перспективи.
  • Світоглядні установки психолога та психотерапевта та їх вплив на терапевтичний процес.
  • Досвід роботи з релігійними переживаннями в рамках різних психотерапевтичних шкіл.
  • Науково-освітні бази підготовки християнських психологів.

Робоча мова конференції: українська, російська, англійська, німецька.

Порядок реєстрації: Бажаючих взяти участь у конференції просимо відправляти реєстраційні заявки на e-mail: psy.info.forum@gmail.com

Місце проведення конференції: Україна, м. Київ, вул. Якіра, 13 (ст. м. "Лук'янівська"), Інститут релігійних наук св.Томи Аквінського

Матеріали доповідей для публікації монографії подаються в електронному форматі до 25 травня 2013.

Серед запрошених спікерів:

1. Татенко Віталій Олександрович – член-кореспондент НАПН України, доктор психологічних наук, професор.

2. Гридковець Людмила Михайлівна – кандидат психологічних наук, декан факультету психології КІБІТ, автор понад 80 наукових праць.

3. Карагодіна Олена Геннадіївна – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри соціальної роботи та практичної психології Академії праці і соціальних відносин.

4. Лизлов Олексій Васильович – кандидат психологічних наук, доцент, асистент кафедри загальної психології МДУ.

5. Лисюк Лідія Глебівна – доктор психологічних наук, професор кафедри педагогіки і психології Брестського державного університету ім. А.С. Пушкіна, завідувач психологічної науково-дослідної лабораторії, автор понад 60 наукових праць.

6. Малін Ігор Ігорович – кандидат психологічних наук, виконавчий директор Нижгородського релігієзнавчого товариства.

7. Рижов Василь Васильович – психолог, професор кафедри психології Нижегородського державного лінгвістичного університету ім. Н.А. Добролюбова.

8. Альфред Ленглі – доктор медицини і філософії, президент Міжнародного товариства екзистенціального аналізу та логотерапії, президент Міжнародної федерації психотерапії (IFP). Протягом багатьох років працював психотерапевтом у психіатричній клініці, веде приватну практику. Професор університетів Відня та Інсбрука (Австрія), автор численних публікацій.

9. Баранніков Олександр Сергійович – доктор медичних наук, професор МОСПІ, психіатр вищої категорії, сертифікат Міжнародної асоціації екзистенціального аналізу та логотерапії, Master of Science Австрійського університетського наукового центру, член ради директорів Російсько-австрійського інституту екзистенціально-аналітичної психології, психотерапії та логотерапії. Автор близько 70 публікацій з різних питань психіатрії та психотерапії. Спеціалізується у галузі екзистенціальної психології та психотерапії.

10. Бараннікова Дар’я Олександрівна – кандидат психологічних наук (кандидатська дисертація з екзистенціальної психології), доцент Московського соціально-педагогічного інституту, психолог-консультант.

Реєстраційний внесок конференції становить 300 грн.

Форми роботи учасників конференції:

Пленарне засідання – виступи та дискусії, ініційовані провідними вченими України, Росії, Польщі, Німеччини, Австрії.

Майстер-класи – презентації практичних форм роботи.

Контактна інформація:

координатори конференції – Ганна Лянна і В’ячеслав Халанський;
e-mail: psy.info.forum@gmail.com
тел.: +38 098 3115151, +38 095 4201534

Публікації в колективній монографії
«Духовні опори особистості з перспективи християнської психології»

Вимоги до матеріалів монографії:

  • Матеріал має бути цілісним, включати результати оригінальних та самостійних досліджень автора.
  • Обсяг матеріалів, що направляються автором для публікації в колективній монографії, – не менше 20 сторінок (30 000 друкованих знаків).
  • Матеріал має містити короткий вступ (1-2 сторінки) і висновок (1-2 сторінки) за результатами досліджень.
  • Основний матеріал має бути розбитий на 2-3 параграфа.

Вимоги до оформлення тексту статей:

  • Для набору тексту, формул і таблиць необхідно використовувати редактор Microsoft Word для Windows (2003, 2007 або 2010 версія).
  • Параметри текстового редактора: поля по 2 см; шрифт – Times New Roman; розмір – 14; міжрядковий інтервал – 1,5; вирівнювання – по ширині; абзацний відступ – 1 см; орієнтація аркуша – книжкова.
  • Список літератури обов’язковий. Оформляється відповідно до вимог, що пред’являються до фахових видань.

среда, 17 апреля 2013 г.

Криза чи Покращення у стінах Міністерства освіти і науки?

Ольга Дятлик, http://olga.dyatlik.net

Чи це символічно, що Відділ позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини знаходиться поряд із жіночею вбиральнею? Я надіюсь, що це не зумовлено філософією нашої системи освіти і це не відображає її сутність, і найголовніше – не відобразиться на вихованні дітей всієї країни!

ЧИТАТИ ДАЛІ...

ICETE IPAL 2013. Семинар для академических деканов #1. Видео-материалы

25-27 февраля 2013 г. на базе Одесской богословской семинарии под эгидой International Council for Evangelical Theological Education и Евро-Азиатской аккредитационной ассоциации состоялся первый семинар для академических деканов “ICETE Program for Academic Leadership” (при финансовой поддержке ICETE, Overseas Council и учебных заведений-участников семинара). Всего в семинаре приняли участие 40 представителей 20 учебных заведений ЕААА.

Первый семинар в 2013 г. был посвящен теме “Introduction to the position and task of the dean including administrative issues, problem solving, institutional development". Второй семинар в 2014 г. будет посвящен теме "Curriculum Design", и заключительная семинар в 2015 г. - теме "Faculty Development and Assessment of Teaching  and  Learning".


Скачать текстовые материалы семинара:
http://tinyurl.com/iceteipal2013 
(ссылка на EVERNOTE в формате http://tinyurl.com).


25 февраля 2013, понедельник

9:00-9:45 Открытие семинара (Тарас Дятлик)

9:45-10:45. Сессия 1. Богословие образования (Dr. Steve Hardy)

11:15-12:30. Сессия 2: Вызовы, стоящие перед богословским образованием и академическими деканами в контексте Восточной Европе (Тарас Дятлик и Роман Соловий)

 

14:00-15:15. Сессия 3: Роль и ответственность академического декана (Dr. Fritz Deininger)

15:45-17:00. Сессия 4: Ценность сотрудничества между учебными заведениями (Dr. Fritz Deininger)


26 февраля 2013, вторник

9:30-10:45. Сессия 1: Декан как помощник (facilitator) (Dr. Steve Hardy)

11:15-12:30. Сессия 2: Практический семинар (being a facilitator)

ПРАКТИЧЕСКИЙ СЕМИНАР И ОБСУЖДЕНИЕ В ГРУППАХ.

14:00-15:15. Сессия 3: Взаимоотношения и разделение ответственности между президентом и академическим деканом (Dr. Fritz Deininger)

15:45-17:00. Сессия 4: Декан как посредник в разрешении конфликтов (Dr. Steve Hardy)


27 февраля 2013, среда

9:30-10:45. Сессия 1: Декан как администратор – организация факультетов и отделов, уникальные административные задачи конфессиональных / межконфессиональных семинарий (Dr. Fritz Deininger)

11:15-12:30. Сессия 2: Практический семинар (администрирование)

ПРАКТИЧЕСКИЙ СЕМИНАР И ОБСУЖДЕНИЕ В ГРУППАХ.

14:00-15:15. Сессия 3: Качество (excellence) в богословском образовании (Dr. Fritz Deininger)

15:45-17:00. Сессия 4: Оценка, практические шаги и выводы

ПРАКТИЧЕСКИЙ СЕМИНАР И ОБСУЖДЕНИЕ В ГРУППАХ.

пятница, 12 апреля 2013 г.

Сучасні виклики перед українськими євангельськими духовними навчальними закладами

Тези доповіді для Всеукраїнської науково-практичної конференції
«Богослов’я в Україні: організаційний та освітньо-науковий контекст»,
яка відбулася 2-3 квітня 2013 року на базі НПУ ім. М.П. Драгоманова

Цей тезисний список з 24-х ключових викликів (деякі з них сформульовані у формі запитань), що на сьогоднішній день стоять перед керівним та викладацьким складом духовних навчальних закладів, був укладений (1) на основі опитування богословських семінарій, (2) з врахуванням рекомендацій акредитаційних комісій, та (3) особистих спостережень в результаті візитів в духовні вузи і зустрічей з їх керівництвом.

Виклики згруповані у шість категорій (від загального до окремого): (1) виклики глобалізації, (2) виклики контекстуалізації духовних вузів до українського церковного та освітнього контексту, (3) виклики щодо бачення та місії духовних вузів, (4) академічні виклики, (5) фінансові виклики, та (6) виклики у стосунках з державою.

Наостанок, варто зауважити, що цей список не є вичерпним, і що керівники та викладачі євангельських духовних навчальних закладів продовжують активно шукати шляхи вирішення питань (хоча з різною швидкістю і різними методами).

А. Виклики в контексті глобалізації

1. Богословські освітні програми мають бути національно орієнтованими, чи максимально враховувати процеси глобалізації і взаємодію на міжнародному рівні у формуванні змісту українського євангельського богослов’я та євангельської богословської освіти? Духовний навчальний заклад має працювати в рамках деномінації, конфесії, чи виходити у загально-християнську національну чи міжнародну площину?

2. Як задовільнити потреби національних помісних церков, і в той же час максимально відповідати академічним стандартам міжнародного освітнього співтовариства (в тому числі, і Західного)?

3. Зростає мобільність студентів і викладачів (що призводить до зменшення кількісті штатних викладачів в «традиційних» духовних вузах; у студентів, які знають англійську мову, є можливість отримувати богословську освіту в Західних богословських навчальних закладах через online-навчання). Зростає мобільність навчальних програм (очна, очно-заочна vs дистанційна форма освіти).

Б. Виклики контекстуалізації

4. Пріоритетом для освітніх програм має бути акцент на проблематиці Церкві чи суспільства? Наскільки освітня богословська програма і спеціалізації мають враховувати соціальний, економічний, політичний і урбаністичний контекст України? Які відповіді може запропонувати євангельська Церква через освітні програми на сучасні соціальні, економічні, політичні і урбаністичні виклики в контексті України?

5. Євангельська богословська освіта останніми роками тяжіє до філософського богослов'я і релігієзнавства («захоплення релігійним філософствуванням»). Продовжується активний пошук «золотої середини» для богословських програм: між академічними стандартами та очікуваннями помісних церков.

6. Як навчити студентів зберегти вірність тому, що написано у Святому Письмі (тому що освіта є «духовною», «богословською»), і в той же час навчити їх жити в сучасній українській культурі, яка постійно динамічно змінюється?

7. Що має стати базовим центром для формування ключових положень філософії богословських освітніх програм:

  • Державний університет?
  • Християнський університет приватної форми власності?
  • Богословська семінарія?
  • Помісна євангельська церква?

8. Брак плідної співпраці між богословськими навчальними закладами різних деномінацій (з самих різних причин). Дуже часто постає питання: а потрібна взагалі співпраця між богословськими вузами різних деномінацій та конфесій?

В. Виклики баченню та місії духовного навчального закладу

9. Що має бути пріоритетом євангельського духовного навчального закладу: навчати вчених-богословів, чи навчати служителів Церкви?

10. Надати можливість отримати богословську освіту в семінарії всім бажаючим прихожанам на базі богословської семінарії, чи розвивати різні освітні програми богословського спрямування на базі помісних церков?

11. Яким чином балансувати академічну, духовну і практичну складову в процесі богословської освіти?

12. Майже відсутній активний «запит» з боку помісних церков на підготовку професійних служителів церков, тому що в українських євангельських церквах все ще домінує погляд, що пасторське служіння не є професійною діяльністю. Слід зауважити, що ситуація починає змінюватися — все більше помісних церков беруть пастора на утримання. Але це поки що майже не впливає на «запит» в плані богословської освіти пасторів, яких церква бере на утримання. Тому серйозною проблемою є працевлаштування випускників богословських навчальних закладів (з різних об'єктивних і суб'єктивних причин) по спеціалізації.

Г. Академічні виклики

13. Більшість викладачів недостатньо задіяні в богословських дослідженнях. (З метою спонукання викладачів до дослідницької діяльності створений Ресурсно-дослідницький центр Євро-Азіатської акредитаційної асоціації). Ректорам потрібно розвивати особисту дослідницьку культуру, проректорам потрібно включати дослідницьку діяльність викладачів в навчальний план.

14. Недостатня кількість богословських посібників, написаних національними авторами, що є результатом низької дослідницької активності педагогічного складу духовних навчальних закладів.

15. Через те, що в багатьох навчальних закладах більшість викладачів є «запрошеними» [part-time], та через недостатню кількість штатних викладачів, духовному вузу важко створити богословське педагогічне співтовариство.

16. Освітній рівень певної кількості абітурієнтів не відповідає вимогам приймальних комісій, що згодом призводить до академічної неуспішності в процесі навчання. Певна кількість абітурієнтів приходить на вступні іспити в духовний вуз вже після того, як вони (з різних причин) не змогли вступити до університету або інституту.

17. У певної кількості студентів відсутнє ясне розуміння відносного того, з якою метою вони отримують богословську освіту.

18. Занадто велика залученість в церковне служіння студентів-заочників, що впливає на якість їх навчання через брак часу для читання і написання письмових робіт.

Д. Фінансові виклики

19. Більшість богословських навчальних закладів в Україні все ще фінансово залежать від пожертв Західних євангельських церков. (Варто зауважити, що приблизно з 2000-го року процент пожертв від Західних євангельських церков поступово зменшується, а процент пожертв від українських помісних євангельських церков поступово зростає).

20. Нагально стоїть питання, як і де знайти додаткові шляхи переходу на національне фінансування, або ж самофінансування через різні бізнес-ініціативи.

Є. Виклики у стосунках з державою

21. Невизнання державою дипломів про вищу богословську освіту зі всіма витікаючими наслідками.

22. Більшість українських євангельських навчальних закладів відкриті до співпраці з державними навчальними закладами. Але останні не є відкритими для співпраці з євангельськими навчальними закладами, які практично всі на сьогоднішній день через проблеми з законодавством зареєстровані як релігійні організації, що здійснюють освітню діяльність. Також постає питання, «хто і що» є духовні навчальні заклади для державної системи освіти: потенційний партнер, чи потенційний конкурент?

23. Недостатня кількість євангельських національних викладачів з українськими державними дипломами, захищеними у сфері богослов’я (що обмежує поле співпраці з державними вузами). Більшість викладачів поки що отримує богословську освіту до докторського рівня в Західних (європейських та американських) університетах та семінаріях. Зміст існуючих богословських програм на базі українських університетів не задовольняє потреби євангельських духовних навчальних закладів (хоча це питання є дискутивним).

24. У керівників багатьох євангельських навчальних закладів поки що немає ясної відповіді щодо ідеї державного ліцензування та акредитації (якщо буде надана така можливість) через побоювання, що секулярна українська держава буде втручатися у зміст (а не в методологію та контроль за освітнім рівнем) богословських програм.

Тарас Дятлик,
PhD (a.b.d.), керівник відділу розвитку освіти ЄААА