Конференция “Религия в СССР: практики и повседневность” 16-18 февраля 2012 г. в РГГУ (Москва)

Религия в СССР: практики и повседневность

Анонс конференции 16-18 февраля 2012 г., Москва

Организаторы:

• Центр изучения религий РГГУ;
• Центр истории религии и церкви Института всеобщей истории РАН;
• Forschungsstelle Osteuropa an der Universit?t Bremen

История религиозной политики и церковно-государственных отношений в советский период активно изучается на протяжении последних 20 лет, в течение которых был собран огромный материал. Гораздо меньше внимания уделялось религиозной повседневности, религиозным практикам – тем конкретным формам, в которых проявлялась религиозность, и тому, как она изменялась на протяжении 70 лет. Именно этим вопросам будет посвящена настоящая конференция.

Тематика конференции охватывает весь советский период и все религии.

Понятия «религиозные практики» и «религиозная повседневность» включают в себя всю сумму опыта, представлений и социального поведения, относящихся к религии; как в рамках, разрешенных советским режимом, так и вне их, как формальную, так и неформальную религиозность; как коллективные, так и индивидуальные формы религиозности; различные способы интерпретации и применения на практике религиозных норм.

Важно понять, как комплекс социальных, экономических и политических факторов – учитывая также их динамику - влиял на религиозные практики. Необходимо соотнести эволюцию религиозности с главными вехами истории: двумя мировыми войнами, революцией, социальными «чистками» и массовым террором, культом личности, разрушением традиционных институтов, урбанизацией и т.д.

Конференция также ставит задачу уточнения методов подобных исследований, выработки понятийного аппарата, а также определения хронологических рубежей внутри советского периода.

Ниже следует примерный список тем конференции:

• Влияние репрессивной политики государства на религиозные практики; ответы религий на коммуникативный разрыв: заполнение его новыми формами и/или интуитивное воспроизводство старых культурных «кодов».
• Движение за религиозное обновление начала XX в. и его значение для религиозных практик советского периода.
• Типология и анализ возникших в советское время религиозных субкультур и ниш, их дальнейшей судьбы. Осмысление понятий «народная», «элитарная» и «официальная» религии, «альтернативная» религиозность.
• Соотношение конформистской, адаптивной и протестной и др. «стратегий» религиозной жизни.
• Трансформация сакрального пространства в условиях преследования религии (храмы, святыни, способы их почитания, борьба с ним и т.д.);
• Формы организации религиозных сообществ: создание «островков внутренней свободы» или воспроизводство авторитарной советской модели.
• Городские и деревенские религиозные практики; урбанизация как фактор трансформации религии.
• Религиозные практики в условиях конфессиональной границы: защита идентичности, усиление напряжений, и/или неизбежное взаимовлияние и взаимодействие.
• Теоретическое осмысление содержания и реальных масштабов «секуляризации» в рамках советского модернистского проекта. Кризис религии, ее маргинализация, уничтожение религиозных ценностей или их сохранение в замкнутых субкультурах, и т.д.
• Последствия советского опыта в религиозных процессах после распада СССР.

Конференция состоится 16-18 февраля 2012 г. в Москве, в Российском государственном гуманитарном университете (РГГУ). Предложения докладов (имя, место работы, название доклада и тезисы не более 200 слов) просьба присылать до 1 октября 2011 года по адресу: Religion.USSR@gmail.com).

Оргкомитет конференции: Н.Шабуров; Н. Белякова; Л. Жукова; П. Чистяков; К. Сергазина; Н. Митрохин; А. Агаджанян.

С Оргкомитетом можно связаться: предпочтительно по указанному е-адресу, но также по телефону Центра изучения религий РГГУ: 7-499-2506340.

Новая книга издательства “Библия для всех”

Издательство “Библия для всех”

РАЗМЫШЛЕНИЯ ХРИСТИАНСКОГО ВРАЧА. Александр Савченко (315 стр, мягкая обл.). В книге представлены размышления христианского пастора, врача и писателя, посвященные таким проблемам, как ревность, обидчивость, гневливость, гордость и др. Автор показывает, что основа всех болезней – грех. Сейчас люди нередко обращаются к псевдоцелителям (экстрасенсам, колдунам, прорицателям). Но от этих болезней исцелиться можно только через веру и покаяние. Врач всех врачей – Господь Иисус. Лишь Он способен избавить нас от болезней духа, души и тела.

Аккредитационный визит в Запорожский библейский колледж и семинарию

10 марта 2011 г. состоялся дополнительный аккредитационный визит в Запорожский библейский колледж и семинарию по программе «бакалавр» с тремя специализациями: «богословие» (4 года очно, 5 лет заочно), «церковное служение» (3 года очно, 4 года заочно), «христианское образование» (3 года очно, 4 года заочно). Состав комиссии: Сергей Рыбиков (председатель) и Тарас Дятлик. Фоторепортаж о визите см. http://goo.gl/0S0ij.

11 марта в ЗБКС прошел семинар по философии богословского образования (во свете Болонской философии высшего образования) с участием ректора, академического декана и преподавателей семинарии.

Владимир Дегтярев, ректор ЗБКС: "Мы понимаем, что живем в обществе, которое как никогда нуждается в свете Божественного откровения. Передача библейских знаний от одного поколения другому, подготовка служителей для проповеди Евангелия и выполнения Великого поручения Христа занимают важнейшее место в служении каждой поместной церкви. Запорожский Библейский Колледж и Семинария делает все возможное, чтобы помочь поместным церквям подготовить следующее поколение служителей способных нести служение в современном мире не отступая от принципов вероучения на который было основано и существует наше евангельско-баптистское братство. Наши преподаватели имеют практический опыт служения в церквях ЕХБ и обладают высокими личными духовными и моральными качествами. Академические программы колледжа и семинарии неразрывно связанны с практическим служением наших студентов. Таким образом, годы учебы не станут препятствием для служения Богу, но сделают его более плодотворным. Мы молимся о том, чтобы Господь помог вам сделать правильный выбор, и будем рады помочь вам в подготовке к такому служению. Для этого мы располагаем всеми необходимыми ресурсами".

Дополнительную информацию о ЗБКС см. http://www.zbcs.com.ua.

«МЫ ДОЛЖНЫ ПРЕПОДАВАТЬ БОЖЬЮ ЛЮБОВЬ!» - РЕЗЮМЕ МЕЖДУНАРОДНОЙ НАУЧНО-ПРАКТИЧЕСКОЙ КОНФЕРЕНЦИИ ПЕДАГОГОВ-ХРИСТИАН

http://risu.org.ua

В Киеве прошла международная научно-практическая конференция для учителей, директоров школ, методистов по вопросам духовно-морального воспитания учащейся молодёжи. Организаторами мероприятия выступил культурно-просветительский центр «Нове життя» при поддержке Министерства образования и науки, молодёжи и спорта Украины. Около 100 специалистов в сфере образования 14 и 15 марта обменивались опытом и планировали учебную программу на будущее. Читайте в репортаж корреспондента РИСУ Юлии Долматовой.

Не только родители сегодня бьют тревогу – работники образования также обеспокоены растущей среди украинских детей жестокостью и преступностью, бунтарским настроем, с каждым годом возрастающей наркоманией и детским алкоголизмом. Педагоги-христиане за последние 10 лет особо активизировали свои силы и знания, предложив трансформацию украинских школ путём внедрения в общеобразовательную программу предмета духовно-морального направления «Основы христианской этики». В процессе изучения этого курса предполагается «формирование у детей и молодёжи высокоморальных качеств, патриотического и гражданского сознания, ценностных ориентиров, ведущих человека путём познания Истины, Добра, Красоты» сквозь призму христианской веры.

Ситуация с изучением христианских дисциплин в Украине выглядит особенно парадоксально. В 988 году Киевская Русь  официально приняла христианство – это выдающееся событие в ее истории, во многом предопределившее дальнейшее развитие политической, общественной, культурной и религиозной жизни. Но что украинские дети сегодня знают о христианстве? Семидесятилетнее уничтожение всего святого советской властью и уже двадцатилетнее блуждание Украины по духовной пустыне сегодня продолжает разрушать христианскую мораль нашего общества.

Годы упорной работы и молитв христианских педагогов, оббивание порогов министерств и просветительская работа среди работников сферы образования и в церквах всё же принесли хорошие результаты: в 2006 году, впервые после 1918 года, Министерством образования и науки Украины был введён цикл духовно-нравственных предметов: «Этика», «Основы религиозной этики» и «Основы христианской этики».

С 2006 года шла интенсивная работа по созданию учебников, программ, методических пособий. Было немало казалось бы неразрешимых вопросов: например, как объединить подходы к христианской этике, ведь в Украине 10 (!) христианских конфессий? И ещё: кто будет преподавать предмет? Это же должны быть верующие люди + педагоги, специалисты.

Учитель-методист Татьяна Рудакова в своём докладе разъяснила участникам конференции, что вызов был брошен не только церкви, но и всей системе украинского образования: «Мы плохо знали христианство, хотя и жили в христианской стране. Кроме того, мы плохо знали этику вообще, потому что она не преподавалась будущим педагогам в университетах».

«В учебных школьных программах Иисус Христос до сих пор относится к мифическим героям, - раскрывает корень проблемы Татьяна Рудакова, - а значит вся европейская цивилизация основывается на мифе! Это подрывает наши основы как христиан и всего нашего христианского государства в целом. В детское сознание до сих пор закладывается искажённая точка зрения!»

Выход из сложившейся критической ситуации один: морально-нравственное образование на основе абсолютных духовно-нравственных христианских ценностей.

Сегодня более чем в 100 школах Киева успешно преподаётся христианская этика.  Директор столичной христианской школы «Река жизни»Татьяна Якшина поделилась с участниками конференции опытом организации преподавания курсов духовно-моральной направленности на примере своего учебного заведения:

«В нашей школе практически все учителя христиане, и большинство детей из христианских семей. Но сегодня ситуация меняется – к нам приходят неверующие родители и просят принять их деток в христианскую школу.  Мы этому очень радуемся, - делится Татьяна Якшина».

Кроме украинских педагогов на конференцию были приглашены преподаватели Пресвитерианской Академии Крайст (ПАК) из США, которые провели значительную часть семинаров и мастер-классы.

Бэн Эллис – преподаватель латыни, истории и Библии в Академии. Он поделился своим значительным педагогическим опытом в сфере понятия сущности «я»,  взаимоотношений с другими и психологического здоровья учеников.  По его мнению, именно учителя должны обеспечить ребёнку моральное воспитание, которое, к стати, начинается с первых дней его жизни.

Кери Диконз, преподаватель английского и французского языка ПАК, на подробных примерах объяснила отличие христианской этики от другой морали:

«Христианская этика, или нравственное учение христианства, преподаваемая детям в школе, во многом будет определять моральные ориентиры их поведения. Оно будет  основываться на христианском представлении о природе и предназначении человека, его отношении с Богом. Христианскую этику можно назвать теорией христианского действия».

О влиянии христианской этики на формирование нравственной личности рассказала Кендра Поси, преподаватель литературы и Библии ПАК: «Христианская этика дает ребёнку сознание своего достоинства. Она формирует основания, по которым дети могут ценить себя и друг друга. По этой шкале христианских ценностей мужественный человек выше, чем трус, щедрый выше, чем скупой, самоотверженный человек выше, чем себялюбец».

Культурно-просветительский центр «Новая жизнь» подготовил для всех участников конференции подарок – учебную программу для общеобразовательных учебных заведений по «Основам христианской этики», утверждённую Министерством образования и науки Украины. Кроме того, каждый участник международной конференции стал обладателем сертификата, подтверждающего прохождение учебного курса для учителей по христианской этике.

Международная конференция из Киева перенесётся в Одессу, где ещё два дня – 17 и 18 марта – будут проходить такие же семинары для учителей-христиан.

“Аналізуючи кризові явища, ми знаємо, що в Церкви Христової є відповіді на проблемні питання суспільства”. Інтерв*ю Олексія Гордєєва з Валерієм Антонюком

http://risu.org.ua

120-130 років – період нетривалий, якщо порівнювати з історією релігійних пошуків людства. Однак християнству цього було достатньо, аби створити корпус канонічної літератури, зростити орієнтованих на діалог з греко-римською культурою богословів (Тертуліан, Іполит Римський, Іриней Ліонський) та відлучити Маркіона, який запропонував свій погляд на сутність взаємин людини і Бога. А баптизмові вистачило ста тридцяти років, щоб стати в незалежній Україні четвертою за численністю вірян конфесією та зберегти цей status quo донині. Валерій АНТОНЮК, другий за відповідальністю у еклезіальній єрархії ВСО ЄХБ, погодився поговорити з РІСУ про сутність українського баптизму, його проблеми та плани.

Втрачений рай

– У лютому В'ячеслав Васильович Нестерук зустрівся з першим віце-прем'єром Андрієм Клюєвим у атмосфері, за словами Володимира Шушкевича, «духовного єднання та взаємопорозуміння». Чи є вже результати?

— Звичайно, за результатами цієї зустрічі були зроблені певні висновки. Принаймні, підкреслили, що держава намагається з порозумінням ставитись до проблем Церков і деномінацій. Це означає, що якихось різких рухів до негативних змін ми не бачимо. Хоча нам, звичайно, хотілось би спостерігати більший діалог між Церквою і представниками влади на всіх рівнях: і Верховної Ради, і Президента України, і міністерств. Певний діалог зберігається на рівні Міністерства освіти та Міністерства охорони здоров'я, хоча ми хотіли б і там побачити більший розвиток стосунків.

— Наприклад, щодо християнської етики.

— Так, звичайно. Плюс ліцензування наших ключових навчальних закладів, визнання їхніх дипломів. Це питання є для нас дуже важливим, стояло на порядку денному протягом останніх років.

Звичайно, нас турбують такі ганебні явища, як гомосексуалізм. Ми поставили питання щодо неприпустимості надання прав на усиновлення дітей гомосексуальним «парам». Законодавство у цьому плані ще не опрацьоване до кінця, але певні рухи ми помічаємо. Нас це непокоїть. Про це йшлося під час розмови з першим віце-прем'єром.

— Після нещодавнього скасування НЕК і Держкомнацрелігій, який з травня 2009 по липень 2010 року очолював баптист Юрій Решетніков, багато віруючих чекали на офіційну відповідь баптистського керівництва. Як Ви оцінюєте ці події?

— Нам взагалі важко зрозуміти ту стратегію реформ, яка тепер втілюється в органах державної влади, зокрема, щодо Держкомнацрелігій. Хоча відбулась зустріч у Міністерстві культури, яке тепер перейняло певні функції ліквідованого органу.

Ми добре розуміємо, що християнство покликане нести культуру в маси, в суспільство. Нам складно сказати, наскільки це буде ефективно, наскільки це посилить ту роботу, яку проводили раніше. Але принаймі ті стосунки, які ми вибудовували на рівні Держкомнацрелігій, зберігаються, як і вся поточна робота. Наші представники вирішують усі юридичні та організаційні питання, як і раніше. Важко судити до кінця, але хотілося б, щоб усі зміни та реформи в державних органах Церкві більше допомагали, ніж заважали.

— Якій саме Церкві?

— Усім Церквам. Всі конфесії, всі деномінації у цьому зацікавлені. Останнім часом у форматі ВРЦіРО були напрацьовані добрі стосунки, відбувались робочі зустрічі Секретаріату, зустрічі представників Церков. Тому мені здається, що ті трансформації, які відбуваються у державних органах, повинні сприяти розвитку релігійних організацій і враховувати те, що вони з’явилися не вчора.

— Яку позицію має зайняти керівництво баптистської деномінації в умовах фактичного протегування УПЦ (МП)?

— Звичайно, ми завжди виступали проти «монополізації» Церкви Христової представниками тільки однієї конфесії. Це не може бути виправданим ні з біблійної точки зору, ні з точки зору суспільного життя у нашій країни. Закон України «Про свободу совісті…», який сьогодні є чинним, підкреслює рівність усіх Церков і для нас є цілком прийнятним у цих питаннях. Також ми стверджуємо, що в умовах України цей баланс повинен зберігатись. Проте, є певні інтереси, певні «апетити» когось, хто, можливо, мислить трохи іншими категоріями. Ми ж зберігаємо спокій, тому що Україна – поліконфесійна держава; прибічниками цього стану речей ми залишаємось. Як тільки будуть суттєвіші зміни й зрушення, зокрема і в законодавчій базі, ми будемо заявляти про це набагато гучніше. Ніхто не може «монополізувати» чи «приватизувати» Церкву. Жодна церква (конфесія чи деномінація) не володіє таким правом. І тут християнам різних конфесій важливо посилатися не на традицію чи історію, а на Біблію. Церква Христова визнає одного Голову – Ісуса Христа. Протегування якоїсь однієї гілки християнства завжди приводить до ескалації, напруження в релігійному житті держави.

— До якої межі потрібно дійти, щоб протестантські Церкви виступили єдиним фронтом, без винятків?

– Ми відслідковуємо всі процеси релігійного життя в Україні. З іншого боку, постійно проводить свої зустрічі Рада Євангельських протестантських Церков, членом якої є і наш Союз. Представники усіх протестантських Церков регулярно проводять наради, вирішують нагальні питання. Готуємо важливі документи, виходимо зі зверненнями до ВРУ, КМУ, чи Президента України. Щодо цього є спільна позиція усіх євангельських Церков, з якою важко не рахуватися: протестантських Церков в Україні понад 8 000 – це значущий відсоток релігійних організацій. Ми розуміємо, що є певні наміри Православної Церкви Московського Патріархату виступати з позиції домінантної, державної Церкви. Але не завжди буває так, як хочеться. З біблійної точки зору такий підхід не витримує жодної критики. Політизація в цьому питанні очевидна, але Україна – не Росія... Ми молимось про те, щоб збереглися єдність та взаєморозуміння, щоб кожна Церква мала право звершувати свою канонічну діяльність, незалежно від політичної кон'юнктури в Україні.

— В'ячеслав Васильович Нестерук був одним з тих, чия рука підписалась під словами: «…пропонуємо зберегти єдиний державний орган у справах релігій … та забезпечити рівні права та можливості для усіх конфесій в Україні». Чи актуальна подібна позиція з огляду на сьогодення?

– Ми не хотіли би якихось різких змін. Я переконаний, що коли у державі відбуваються трансформації державних органів, повинні враховуватися позиції самих Церков і релігійних організацій. Це нормальний, цивілізований процес. Коли ж рішення приймаються однобічно, це завжди не тільки викликає заяви, а й формує позицію Церкви щодо влади. Ще раз наголошую, що збереження паритетних міжконфесійних взаємин на належному рівні й розвиток державно-церковних стосунків залишається для нас важливим завданням.

— Скасування НЕК вітають ті, хто мав проблеми з цим органом. А ось профільні аудиторії, ЛГБТ – передусім, звуть Вас «гомофобом від баптистів» через Ваші меседжі щодо гомосексуалізму. Як би Ви прокоментували це?

– Ми мали дуже гарну співпрацю з НЕК, роботу комісії вітали і всебічно підтримували. На зустрічах ВРЦіРО, Ради протестантських Церков часто був присутній Василь Костицький. Ми переконані,що це надзвичайно важлива інституція, яка захищала мораль і духовність українського суспільства. Були оформлені звернення, зокрема до Президента України, щодо збереження НЕК. Звичайно, діяльність комісії викликала певні протистояння, оскільки не тільки лунали заяви, а й велася важлива робота. Згадаймо тільки закони про заборону реклами тютюну чи алкоголю. Церква не могла такі ініціативи не підтримувати. На сьогодні ми залишаємось з твердим переконанням, що такого роду інституції в державних органах влади повинні бути. Якщо їх буде ще більше — буде ще краще.

Звичайно, така робота зачіпала інтереси сексуальних меншин в Україні. Ми також давали оцінку ситуації, говорили по це як християни, як люди віруючі. Ми розуміємо — гомосексуалізм є прокляттям для української землі. Тому така позиція є не тільки особисто моєю, а й позицією нашої деномінації. Ми молимось за цих людей, ми розуміємо, що вони на небезпечній дорозі, але не можемо сприймати такий образ життя, виправдовувати його чи просто мовчати. Тому титул «гомофоб» (сміється) звучить для когось, можливо, образливо, проте для мене – ні; я молюсь за таких людей і хотів би бачити зміну їхнього способу життя. Насправді гомосексуалізм – це рабство, з якого людей потрібно виводити і показувати цінності природної сім'ї, говорити про принципи сімейного щастя. Ми проголошуємо нормальні сімейні цінності. Ми – за родинне життя, де є «він» і «вона», де є природний зв'язок чоловіка і жінки. Це визначено Богом. На сьогодні в помісних Церквах ми проводимо зустрічі на сімейні теми, в нас є непогані ініціативи, зокрема, проект «Тиждень подружжя», який триватиме з 15 по 22 травня. Це частково є нашою відповіддю на виклики, які переживає Україна в плані таких збочень, як гомосексуалізм.

Після бою

— Після святкування в Україні 400-ліття європейського баптизму, що відбулось 2009 року мало не на державному рівні, ВСЦ ЄХБ опинився серед тих, кого Янукович навіть не поздоровив з Різдвом. Чи Ви відчуваєте зміну в ставленні влади до протестантських Церков?

— Мені здається, що це була дуже важлива подія, коли ми святкували започаткування баптистського руху в Європі, а потім і в Україні. Євангельсько-баптистський рух має свою історію, наші корені – в радикальній гілці Реформації, яка спричинила величезні перетворення в Європі. В державному контексті ми завжди приносимо певні «незручності», тому що ми – люди Слова Божого. Ми хочемо, щоби нація максимально жила за Божими законами.

Влада має здатність змінювати свої погляди: хтось більше розуміє нас, хтось не погоджується, проте теперішні прохолодні стосунки зумовлені, на мій погляд, непоінформованістю стосовно сутності євангельського християнства в Україні. ВСЦ ЄХБ – найбільший протестантський союз, який існує в Україні. Не зважати на це не можна. Минає час, і одних політиків змінюють інші – це закономірність. А Церква Христова була, є і буде звершувати свою місію.

— Ваші слова дублює вже колишній Голова УГКЦ Любомир Гузар, який у журналіКраїна висловився: «Про політику не люблю говорити. Політик нині є, а завтра нема».

— Так, саме тому ми говоримо, що політика – це мінлива погода. Церква є моральною і духовною основою учора, сьогодні й завтра. Церква не повинна втягуватись у суто політичні процеси, але ми молимось про Боже благословення і мудрість для тих, хто опікується державними справами.

— Яка офіційна позиція ВСЦ ЄХБ з приводу розгону фестивалю у Смілі?

-Відразу після інциденту ми зв'язались із представниками черкаського об'єднання і намагалися з'ясувати причини. Річ у тім, що останніми роками ми звикли звершувати служіння, будуючи добрі стосунки з місцевими органами влади. Вони базувались на довірі та порозумінні між Церквою і представниками держави. Раніше це була добра воля сторін мати партнерські стосунки задля розвитку духовних цінностей суспільства. Відмова надавати приміщення для проведення фестивалю в Смілі нам не зовсім зрозуміла. Тому були зроблені депутатські запити до Черкаської держобладміністрації та Смілянської райадміністрації. Ми отримали загальні відповіді. Тепер представники влади у Смілі намагаються вияснити все до кінця. У нас немає всіх відповідей на питання «чому?», але цей прецедент є певним питанням для самої влади, яка, напевно, розуміє, що так діяти в умовах цивілізованого суспільства не можна. Помісні Церкви діяли у рамках статутних норм і своєї канонічної діяльності.

— Якщо це дійсно прецедент, то у разі написання Вашою прес-службою офіційної заяви думка баптистів щодо події набула би набагато більшого розголосу. Проте цього не відбулось.

— Коли подавались звернення, місцева влада заявляла про свою готовність розглянути питання і дати вичерпні відповіді. Тому ми не робили офіційних заяв, чекаючи офіційних висновків. Повторюю, що міська влада говорить про свою готовність до співпраці. Якщо це відповідний підхід до Церков ЄХБ, то далі це буде видно переконливіше. Якщо це помилка, то ми сприймемо це як помилку.

— Від влади Сміли вибачень не чути?

— Вибачень поки немає. Проте на місцевому рівні має відбутися ще одна зустріч. Ми чекаємо чіткої позиції представників місцевої влади щодо інциденту.

Ідуть по плану

— Створення спеціального комітету з підготовки до Євро-2012 – результат стратегічного мислення чи рух за течією? Як іде робота?

— Євро-2012 є важливою подією у житті України. Країна до цього активно готується. Хтось планує переглядати спортивні матчі, а хтось – служити людям. Саме тому був створений спеціальний комітет, наші представники беруть участь у його роботі. Цю працю ми хотіли б поширити по всіх наших об'єднаннях Церков. На порядку денному – робочі питання: як правильно організувати, які методи для досягнення мети використовувати? Євро-2012 для нас цікавий не стільки як спортивний захід, для нас це можливість говорити людям правду про Бога, про їхнє життя, про надію отримати життя вічне. Для нас важливо зберігати духовний вплив, формувати справжні цінності українців. Ми розуміємо, що Церква має реальний шанс позитивно вплинути на моральний стан українського вболівальника під час проведення чемпіонату Європи. Тому Євро -2012 – це ще один привід для серйозного служіння нації. А взагалі ми розвиваємо багато соціальних проектів, і це природно для нас.

— Було оприлюднене бажання ВСЦ ЄХБ збільшити кількість членства удвічі. За допомогою яких засобів?

— Незважаючи на усі кризи, які сьогодні переживає Україна, ми усвідомлюємо, що Церква Христова має обітниці, дані для неї Самим Ісусом Христом. Ми молимося про помноження, про зростання, про подвоєння. Думаємо про серйозну підготовку пасторів і служителів, про посвячення нової генерації для служіння. Для нас це визначальні моменти церковного життя.

Робота з молоддю та підготовка служителів для Церкви – це найважливіше. Ми робимо акцент на якості підготовки й посвячення людей у служінні. Через це ми можемо говорити про помноження віруючих людей, які приходять до Церков ЄХБ. Звичайно, ми також звертаємо уваги на різні методи, які цьому сприяють. Наприклад, роботу в малих групах, місіонерство, про започаткування нових Церков. Поки що ми готуємо стратегічний документ про служіння Церков ЄХБ в Україні на наступні 10 років, створений спеціальний комітет, який уповноважений ці завдання опрацювати. Незважаючи на всі проблеми, ми маємо реальні можливості розвиватись. Криза – це не для нас, хоча ми усвідомлюємо, що це впливає і на Церкву. Аналізуючи кризові явища, ми знаємо, що в Церкви Христової є відповіді на проблемні питання суспільства.

— Трохи провокативне питання: куди рухається зареєстрований баптизм?

— Зареєстрований? (посміхається) Сьогодні я не бачу великої різниці між зареєстрованим та незареєстрованим баптизмом. Мені здається, що покликання баптистів (людей свідомо охрещених по вірі) залишається незмінним: воно визначається тим, що Христос сказав для своєї Церкви: «Будьте відважні: Я переміг світ». Наша ціль – максимально відповідати принципам і служінню ранньої Церкви першого століття. Це – наш орієнтир, в цьому наші пріоритети, хоча нас розділяють двадцять століть.

Український баптизм не може асимілюватись у суєтному житті, стати простим релігійним явищем. Він не може, наприклад, використовуватися з політичною метою. Але водночас віруючі Церков ЄХБ не можуть бути відокремленими від суспільних процесів, які переживає наш народ. Церква відділена від держави, але вона не відділена від народу. Ми є частиною українського суспільства і віримо, що повинні залишатися «світлом» та «сіллю» для нашої землі, приносити благословення Україні й щиро любити людей, бо їх любить Господь. Це є частиною, так би мовити, філософії служіння євангельско-баптистських Церков в Україні.

Ми стверджуємо, що на будь-які виклики у Церкви повинні бути відповіді. Насправді вона є екзегетом суспільства. Через Церкву Господь благословляє нашу землю. Тому ми як Церква Христова залишаємось у світі для служіння світові, зокрема, українському народові.

— Дякую за розмову.

Розмовляв Олексій ГОРДЕЄВ.

У Ватикані представлено декрет про реформу філософських студій у церковних навчальних закладах

http://risu.org.ua 

У Ватиканському прес-центрі 22 березня 2011 р. відбулося представлення Декрету Конгрегації в справах католицької освіті про реформу філософських студій в церковних академічних інституціях. Документ представляли кардинал Зенон Ґрохолевський та архиєпископ Жан-Луї Брюге, Префект та Секретар згаданого ватиканського відомства, а про важливість метафізики для вивчення богослов’я доповідав о. Шарль Мореро, ОП, Ректор Папського Університету святого Томи Аквінського. Про це повідомляє Радіо Ватикан.

У Декреті обговорюється роль філософії в контексті швидких культурних змін, наслідків науково-технічного прогресу та впливу гуманітарних наук. Перед обличчям «фрагментації знання» в напрямку вузької спеціалізації, яка «приводить до часткового підходу до істини» та «стоїть на перешкоді внутрішньої єдності людини», Церква, пропонуючи цілісне бачення людини та світу, «прагне зробити свій специфічний внесок, який би ефективно вплинув на культурні та суспільні проекти».

Новий документ уточнює вимоги філософського формування у церковних факультетах й університетах, яке повинно включати здобуття як знань, так і інтелектуальних навиків. «Інтелектуальні дебати в плюралістичних суспільствах, яким загрожує релятивізм й ідеології, або в суспільстві, де бракує автентичної релігійної свободи, вимагає від студентів церковних факультетів здобуття солідного філософського способу мислення. Ці навики дають можливість з точністю мислити, пізнавати та аргументувати, як також без страху та переконливо зі всіма вести діалог», – читаємо в цьому Декреті.

Під час прес-конференції кардинал Зенон Ґрохолевський зазначив, що в організації навчальних програм церковні навчальні заклади керуються Апостольською Конституцією Івана Павла ІІ Sapientia christiana (Християнська мудрість) з 1979 року. Часткові реформи відбулися наступними роками в сфері вивчення канонічного права та програм Вищих Інститутів релігійних наук. Тепер прийшов час на перегляд програм філософських студій. Префект Конгрегації католицької освіти зазначив, що причинами реформи є актуальний не надто задовільний стан філософської формації в церковних навчальних закладах, який збігається з загальною кризою філософських студій, пов’язаною з часом, коли піддається сумнівам можливість пізнання істини в сфері фундаментальних питань людського життя, а розумові загрожують скептицизм, релятивізм та утилітаризм. Про необхідність відповідних філософських студій висловився Папа Венедикт XVI, зазначаючи, що «криза післясоборового богослов’я, значною мірою, є кризою її філософських підвалин», без яких «теології бракує ґрунту під ногами».

Декрет про реформу філософських студій складається з двох частин. В преамбулі йдеться про причини та дух реформи, а в самому тексті вміщено нові норми, які замінять дотепер діючі, вміщені в Апостольській Конституції Sapientia christiana. Перегляд правил стосується як програм філософських факультетів, що надають відповідні академічні ступені в цій ділянці, так і вступної до богослов’я дворічної програми філософських студій. Детально кожну частину представив архиєпископ Брюге.

«Християнство допускає гармонію між Богом та людським розумом», – зазначив у своїй доповіді о. Шарль Мореро, додаючи, що віруюча людина не мусить протиставляти свою віру істинам, пізнаним за допомогою розуму. За його словами, важливість філософії пов’язана з прагненням людини пізнавати істину, а як показує досвід, знання філософії допомагає краще організувати вивчення інших дисциплін. «Метафізика, – підкреслив Ректор Папського Університету Святого Томи Аквінського, – прагне пізнати дійсність у цілісності, вершиною чого є пізнання Першопричини всього, та показати взаємозв’язок між різними ділянками знання, запобігаючи замкненості окремих наук на самих собі». А також теологія повинна вважати, щоб не закритися на самій собі, адже якщо так станеться, то утрудниться її діалог з іншими сферами знання та відповідь на критику віри.

ВНЗ готуватимуть бакалаврів з богослов'я

Кабінет Міністрів дозволив вищим навчальним закладам готувати фахівців з богослов`я (теологія із зазначенням конфесії) за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр.

Про це сказано в постанові Кабінету міністрів України від 17 березня.

Крім того, внесено зміни до переліку спеціальностей, за якими готують фахівців у ВНЗ за рівнями фахівця та магістра.

Відповідно до змін, у спеціальності "богослов`я (теологія)" потрібно зазначати конфесію.

http://religions.unian.net/ukr/detail/5890